.

Вживання фразових дієслів у перекладах зі східнословянських мов на англійську

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з перекладознавства. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………….3

     РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ КОМПОНЕНТ МОВНОЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ…………………………6

1.1   Становлення лінгвістики тексту як науки………………………………………………6

1.2   Текст як об’єкт дослідження текстолінгвістики…………………………………….11

1.3   Аспекти текстолінгвістики, зокрема синтаксично-кількісний аспект………………………………………………………………………………………………….15

  • Теоретичне осмислення речення (об’єкту синтаксично-кількісного аспекту) як обов’язкового компоненту тексту……………………………..18
  • Методика дослідження залежності емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту………………………………21

РОЗДІЛ 2 ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ МОВЦЯ НА СИНТАКСИЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ЙОГО ВИСЛОВЛЮВАНЬ ТА НА ЇХНЄ ЕМОЦІЙНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ В РОМАНІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГВЕЯ “ПО КОМУ ПОДЗВІН”…………………………………………………………………………………………………….24

     2.1 Загальна класифікація темпераментів особистостей (за К.Г. Юнгом)………………………………………………………………………………………………………….24

2.2 Залежність емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”………………………………………………………………………………28

2.3 Аналіз лінійної характеристики простих речень під впливом психологічного портрету мовця в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”…………………………………………………………………………………………………………37

     ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………..42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ………………………………45

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..48

 

ВИСНОВКИ

 

Становлення порівняно нової, а отже і молодої гуманітарної науки – лінгвістики тексту відбувалося поетапно і зайняло доволі великий період часу. Еволюція текстолінгвістики здійснювалася під впливом великої кількості факторів як внутрішніх, тобто в межах лінгвістичної науки, так і за участі факторів екстралінгвістичного порядку, тобто зовнішніх. Траплялося, що деякі догматичні канони традиційного мовознавства дещо обмежували розвиток цієї галузі філології у 20-30-тих роках XX ст., однак у 60-90-тих роках збільшилась кількість фахових досліджень і було проведено цілу низку конференцій, присвячених проблемам текстолінгвістики, зокрема дослідженню дискурсу, вивченню різних текстових категорій, розмежуванню термінів концептуальність, концепт, концептуальна сітка тощо.

На даному етапі увагу дослідників привертають когнітивні можливості та аспекти цієї галузі філологічної науки, зокрема пізнавальний потенціал її ми простежуємо перш за все у тексті – об¢єкті її дослідження., витворі мовленнєвого процесу, що складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, стилістичного зв’язку, і має граматичну визначеність і цілеспрямованість. Більше того, теоретичні пошуки в галузі лінгвістичного тексту значною мірою пов¢язані з такими категоріями як когезія і когерентність тексту. Пізнання цих понять, шляхів їхньої реалізації в різнопланових текстах складає значний інтерес з боку науковців.

Численні пошуки текстолінгвістів направлені на виокремлення певних аспектів, рівнів, за допомогою яких чи на яких відбуваються моделювання і функціонування тих чи інших синтаксичних конструкцій, форм. Так конструктивними в усій мовноекологічній системі тексту є такі синтаксичні засоби синтаксично-кількісного аспекту як повтор, випускання, стискання, еліпсування тощо, кожний з яких (засіб) стимулює конкретні пізнавальні пошуки.

Отож, синтаксично-кількісний аспект як складова частина, елемент структурного рівня текстолінгвістики є дуже важливим у дослідженні і аналізі текстів. Однак, використання аспектів у системі слугує більш детальному входженню у текст на усіх його рівнях. Так, для реального та послідовного з’ясування закономірностей функціонування речення в тексті та пов’язаних із цим контекстуально зумовлених трансформацій останнього слід розглядати речення і текст як дві, нерозривно пов’язані ланки однієї системи, яка перебуває у постійній взаємній співвіднесеності та взаємозумовленості, застосовуючи усі системні аспекти.

Слід зауважити, що аналіз тексту як досить складного і поліфункціонального знакового утворення займає останнім часом все важливіше місце в роботах спеціалістів гуманітарного профілю. Цей процес має місце завдяки поступово-зростаючому інтересові у дослідженнях в галузі лінгвістики тексту на перетині з психолінгвістикою та психологією. Саме тому ми, використовуючи класифікацію швейцарського психолога К.Г. Юнга поділити персонажів роману Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін” на дві групи за типами темпераменту особистості: екстраверти, тобто люди, яким характерні емоційність, спілкувативність, контактність, рухливість, життєрадісність, безпосередність, імпульсивність тощо; та інтроверти, тобто серйозні, витримані, закуті, відлюдкуваті люди. Це поділ відбувся із метою проведення дослідження для підтвердження чи спростування гіпотези прямого і безпосереднього впливу психологічного портрету мовця у романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін” на емоційне навантаження його тексту в синтаксично-кількісному аспекті.

Отож, розглянувши результати проведеного дослідження, можна із впевненістю сказати, що на емоційне навантаження тексту в синтаксично-кількісному аспекті самим прямим і безпосереднім чином впливає психологічний портрет мовця. Інтроверти використовують значно складніші, місткіші конструкції, довжина складових частин речення (тобто слів) є значно більшою, а емоційна лексика у їхньому активному словнику майже відсутня. Усе це пояснюється психологічними особливостями їхнього темпераменту.

Екстраверти, натомість, вживають майже у 1,5 рази коротші синтаксичні конструкції. Кількість простих речень у їхньому мовленні є переважною, тоді як складними реченнями вони майже не користуються. Психологічний портрет екстравертів зумовлює надзвичайно різноманітне і постійне використання емоційно забарвленої лексики і пояснює їхню відмову від застосування нейтральної лексики.

Більше того, проведений лінійний аналіз простого речення дозволяє зробити висновок, що у романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”, психологічний тип темпераменту мовців, а саме їхня екстравертивність чи інтровертивність, значною мірою впливає на граматичну і лінійну організацію їхніх висловлювань, яка піддається синтаксичним змінам у кількісному аспекті.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Вживання фразових дієслів у перекладах зі східнословянських мов на англійську”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

fifteen − 2 =