Взаємозвязок Я-образу самооцінки та ціннісних орієнтацій юриста

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з психології та соціології. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………………………………….3
Розділ І Теоретичний аналіз поняття Я-образу, самооцінки, ціннісних орієнтацій та дослідження механізму їх взаємозв’язку…………………………………7
1.1. Поняття Я-образу, самооцінки та ціннісних орієнтацій юриста…….7
1.2. Взаємозв’язок Я-образу, самооцінки, ціннісних орієнтацій та чинники, що впливають на їх формування………………………………………..20
Розділ ІІ Взаємозв’язок Я-образу, самооцінки та ціннісних орієнтацій юриста як фактор впливу на його професійне становлення та професійну діяльність………………………………………………………………………………………………….33
Висновки………………………………………………………………………………………………….53
Список використаних джерел та літератури………………………………………………58
Додаток 1………………………………………………………………………………………………….64
Додаток 2…………………………………………………………………………………………………66
Додаток 3…………………………………………………………………………………………………67
ВИСНОВКИ
Сьогодні не існує єдиної думки щодо поняття Я-образу, самооцінки та ціннісних орієнтацій. Так, одні автори розглядають Я-образ як самостійний елемент самосвідомості, інші ж включають його у структуру Я-концепції особистості, однак і перші, і другі погоджуються з тим, що Я-образ в цілому – це описова характеристика особою самої себе. З огляду на це та враховуючи той факт, що структура професійної самосвідомості в загальних рисах співпадає з поняттям та структурою самосвідомості особистості, під поняттям Я-образу юриста слід розуміти самостійний описовий елемент його Я-концепції, що включає в себе когнітивний (уявлення про свої професійні здібності та можливості), емоційно-оціночний (відношення до себе як до професіонал) та поведінковий (прагнення бути зрозумілим, визначення стилю діяльності, підвищення свого професійного статусу) елементи. Для формування особистості юриста важливим є наскільки Я-образ диференційований, його „випуклість”, цілісність та стійкість. Можна виділити реальний Я-образ юриста (те, що людина думає про себе в даний момент як про суб’єкта юридичної професії) та ідеальний образ Я (уявлення людини про те, якою вона повинна була б стати у професійній сфері, виходячи з засвоєних моральних норм й мотивує поведінку людини у цій сфері), велике розходження між якими нерідко спричиняє депресію, викликану недосяжністю ідеалу.
Самооцінка юриста включає в себе оцінку ним самого себе як професіонала, своїх можливостей, здібностей, якостей та місця серед інших людей, на основі ціннісних орієнтацій, що проявляється в оціночному ставленні до себе і є стрижневим структурним компонентом самосвідомості особистості. Рівень самооцінки особи визначається шляхом зіставлення рівня домагань з об’єктивними результатами своєї діяльності, шляхом інтеріоризації чужих оцінок, а також за допомогою зіставлення реального та ідеального Я-образів.
Ціннісні орієнтації юриста можна визначити як сукупність професійних, ідеологічних, моральних, етичних та інших підстав для оцінки ним подій та явищ у професійній сфері, навколишній дійсності в цілому, а також орієнтації в ній, що виявляються в цілях, ідеалах та переконаннях. Ціннісні орієнтації тісно пов’язані із моральними цінностями і утворюють складну багаторівневу ієрархічну структуру, в якій одні цінності для особи є більш важливими, інші – менш, що в свою чергу керує особою при виборі особою мотивів у процесі прийняття рішень. Виділяють три форми існування цінностей – суспільні ідеали, предметні цінності та особистісні цінності, які диференціюються на різні підвиди. На завершальному етапі навчання у студентів сформовані позитивні професійні і соціальні цінності.
Стійкість ціннісних орієнтацій та самооцінки особистості впливають на вибір нею мотивації при здійсненні професійної діяльності, а також допомагають адаптуватися у новому середовищі та при зміні умов праці.
На побудову та зміну я-образу, самооцінки та ціннісних орієнтацій юриста впливають: соціальні умови – норми соціального оточення, соціальні реакції інших людей, зокрема колективу, в якому людина працює та індивідуальний досвід – критерії та стандарти, засвоєні індивідом в житті.
Перебувають у тісному взаємозв’язку, Я-образ, самооцінка та ціннісні орієнтації значною мірою впливаючи на професійну свідомість особи. Так, на формування я-образу людини впливає те, на скільки для неї важлива певна якість, що оцінюється, тобто система її ціннісних орієнтацій. До того ж неможливо однозначно стверджувати про характер самооцінки індивіда, не знаючи які саме якості, ціннісні орієнтація людина ставить критерієм формування власної самооцінки. Я-образ же, в свою чергу, допомагає людині виробляти ефективні життєві орієнтації, і змінює свою стійкість при мінливості самооцінки. Крім того, кореляція між Я-образом і самооцінкою проявляється у тому, що: висока самооцінка сприяє побудові позитивного Я-образу, низька – негативного, що призводить до неприйняття себе.
На основі аналізу результатів емпіричного дослідження взаємозв’язку Я-образу, самооцінки та ціннісних орієнтацій студентів-правників, було встановлено, що переважна більшість (68 %) з них має середній рівень самооцінки. Крім того, чим вища у особи самооцінка, тим більшою є інтегрованість її Я-образу; чим нижча самооцінка, тим менше прослідковується у людина здатність до самокритики (рефлексії). Значимість того, чи іншого образу Я для людини залежить від тих цінностей, які для неї є важливішими (сімейні, соціальні, моральні, чи особистісні) і не залежить від рівня її самооцінки. В ієрархії Я-образів перше місце займає моральне Я ( в декого поряд із моральним найважливішим є особистісне) Я, і менш значимим є соціальний Я-образ. Із зазначеного випливає, що для студентів важливими виступають морально-етичні цінності та відчуття особистісної цінності. Відчуття особою адекватності та цінності у соціальних взаємодіях з іншими людьми відіграє велику роль у становленні особи юриста, однак результати опитування показують, що соціальне Я, тобто відношення до інших людей, для респондентів є менш важливим. Крім того, вибір людиною тих, чи інших цінностей, як найбільш важливих, не залежить від рівня її самооцінки. Самооцінка в даному випадку впливатиме лише на те, чи буде людина наполегливою у досягненні тих ідеалів, які вона для себе визначила.
Формування Я-образу, самооцінки та ціннісних орієнтацій юриста відбувається на основі вимог нормативно-правових актів (дотримання професійної таємниці, об’єктивність) та юридичної етики (чесність, порядність, комунікативні здібності, справедливість). Однак сьогодні в нашій державі недостатньо уваги приділяється моральному вихованню правників, що виступає однією із причин їх професійної деформації. Для успішного розвитку таких важливих якостей юриста, як комунікабельність, врівноваженість та високий рівень інтелектуального розвитку, у особи повинна бути сформована адекватна самооцінкою та стійка система ціннісних орієнтацій.
Дуже тісно із інтелектуальною діяльністю, пов’язане поняття рефлексії, яка у процесі вирішення нестандартних завдань призводить до підвищення самооцінки особи, виступає чинником формування системи  ціннісних орієнтацій та побудови і реалізації її нового цілісного Я.
Система ціннісних орієнтацій юриста виступає основою формування його мотиваційної сфери, яка відіграє важливу роль у процесі здійснення ним морального вибору. Формування мотивів відбувається шляхом впливу соціально-психологічних чинники професійної діяльності та зміни мотивації на різних етапах професійного становлення. Виділяють внутрішні і зовнішні мотиви трудової діяльності. Найважливішими є внутрішні мотиви, оскільки спонукаючою силою в даному випадку виступає не зовнішня винагорода, а значущі для людини фактори, що відображаються в її ціннісних орієнтаціях і детермінують поведінку незалежно від ситуації. З суспільною природою мотивації діяльності пов’язаний вплив, котрий здійснює на неї оцінка обумовлена суспільними нормами та самооцінка. При здійсненні морального вибору юрист керується ціннісними орієнтаціями, тому вони повинні відповідати нормам етики, моралі та не суперечити вимогам закону. За результатами дослідження у студентів-правників сформовані позитивні ціннісні орієнтації, проте вони очевидно є недостатньо стійкими, бо досить часто змінюються і втрачають свою значимість для індивіда, однак з’ясування правдивості такого припущення потребує окремого емпіричного дослідження.
Самооцінка особи, поряд із змінами мотивації її діяльності, також може призвести до професійної деформації, запобігти якій може стійкість Я-образу, система ціннісних орієнтацій та високий рівень професійної адаптації. Професійна адаптація та правосвідомість, які виділяють елементами соціалізації особистості, виступають важливою умовою пристосування особи до умов праці Правосвідомість мотивує поведінку особи, а професійна адаптація формує здатність вирішувати протиріччя, що виникають у житті досягаючи рівноваги. Оскільки на особистість впливають негативні соціально-психологічні чинники, процесу професійної адаптації шляхом подолання цих негативних впливів сприяє сформованість ціннісних орієнтацій юриста. Професійна адаптація виступає етапом професіоналізації, під час якої може змінитись багато якостей особистості. Проблема становлення професіонала спирається і на поняття професіоналізм, адже розвиток особистості професіонала сприяє побудові професійного образу Я.
З огляду на те, що, більшою чи меншою мірою, всі піддаються  впливу колективу, в якому працюють та умовам праці, в яких доводиться здійснювати свою діяльність, повністю запобігти впливу негативних факторів, що панують в цьому колективі та чинників, що зумовлені специфікою самої професії, практично неможливо. Однак у юриста необхідно формувати стійкі ціннісні орієнтації, адекватну самооцінку та мотивацію, які б допомогли їм адаптуватися у складних умовах та хоча б частково запобігали професійній деформації.