Військові акції УПА в Галичині в 1943-1944 роках

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з історії. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

План

 

Вступ…………………………………………………………………………………………. 3

Розділ І. Формування структури УПА в Галичині……………………………..

1.1 Зародження українського націоналістичного руху в Галичині………

1.2 Організаційна структура УПА……………………………………………………

1.3 Мета, цілі і завдання УПА………………………………………………………….

Розділ ІІ Військові акції УПА на території Галичини…………………………

2.1 Боротьба проти німецьких військ……………………………………………….

2.2 Військові акції проти радянських партизан і регулярних з’єднань Червоної Армії…………………………………………………………………………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………………………..

Список використаних джерел та літератури……………………………………..

Додатки………………………………………………………………………………………..

 

Висновки

 

Розглянувши різні аспекти вивчення національно-визвольного руху на Україні в 40-і роки ХХ століття ми прийшли до таких висновків.

Сьогодні існують незалежно один від одного декілька напрямків дослідження проблеми. Політичне підґрунтя проблеми, що було висвітлено, не дозволить отримати цілісну картину подій, спираючись тільки на концепції представників одного напрямку, що, фактично, дотепер зберігається в історичній науці сусідніх з Україною країн – Росії, Польщі.

З перших днів зародження УПА її діяльність мала не регіональний, а всеукраїнський характер, що випливає насамперед з політичної програми боротьби за відновлення самостійної України. Ця мета поєднала у рядах армії, крім членів ОУН, вояків колишньої УНР, бійців і командирів Червоної армії.

Під впливом ідеології УПА та особисто її командуючого Р. Шухевича докорінно змінилася державотворча концепція ОУН. ІІІ Надзвичайний Великій Збір українських націоналістів, який відбувся у серпні 1943 р., своїми постановами затвердив процес демократизації ОУН, та проголосив, що УПА не армія партії, а всеукраїнські збройні сили.

До 1943р. вищим органом УПА був Крайовий Військовий Штаб, який згодом був перейменований у Головний. До Штабу, головним завданням якого була організація боротьби та збереження ресурсів, входили шеф штабу (першим став Дм. Перебийніс), командир-головнокомандуючий УПА (яким був М.Лебедь, а з 1943р. став Р.Шухевич “Тарас Чупринка”), заступники головнокомандувача та шість відділів: оперативний, розвідувальний, господарський, за вихованням, пропагандиський, політичного виховання Третім за рангом після шефу та головнокомандувача неофіційно вважався керівник відділу політичного виховання (найвідомішим став Й.Позичанюк).

Робота Головного Штабу базувалась на системі місцевих штабів, будованих за чіткою ієрархією: Головний Штаб – Крайовий Штаб – Штаб Військової Округи – Штаб Куреня – Командування Сотні. Координацію роботи штабів всіх рівней здійснювали за допомогою кур’єрів-агентів. Здебільшого таку функцію виконували місцеві провідники ОУН та, власне, політичні агенти ОУН. Накази передавалися за допомогою радіо або по мережі агентів ОУН.

Структура УПА складалась з 4 частин, які називалися за частинами світу УПА – Північ, – Південь, – Захід та –Схід.

Завданням національної історичної науки є створення саме цілісної картини, оскільки це є важливим у виховній діяльності у найближчому майбутньому.

Офіційна концепція викладення проблеми, яка фактично сформована в історичній науці, але досить не є однозначно прийнятою офіційною владою, може використовуватись лише у порівнянні з точками зору дослідників, які стоять на інших ідеологічних позиціях.

Важливим є також той факт, що зараз об’єктивно складаються найкращі умови для сприйняття національної ідеї молодим поколінням, яке у майбутньому має продовжити створення української держави.

Виклад протигітлерівської, протиокупаційної боротьби українсько­го визвольного руху показує його як потужну силу. Це тим більш важливо, що розгортався він на землях уже достатньо зрадянізованих, а головне — понищених одним тоталітар­ним режимом в умовах заміщення його іншим тоталітаризмом. Тому слід віддати належ­не членам похідних груп, які зуміли разом з місцевими активістами пробудити до націо­нального свідомого життя й боротьби тисячі людей. Якби фронт затримався на Сході ще на рік, розмах українського руху, підпілля був би значно ширшим. Бачимо, що від тимчасової і вимушеної тактичної співпраці з Німеччиною керівництво українського руху перейшло до її поборювання, в т. ч. і збройним шляхом.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Військові акції УПА в Галичині в 1943-1944 роках”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

two + 3 =