58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з перекладознавства. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………………………………….. 3

Розділ I. Лексико-семантичний аналіз художніх текстів………………………………. 7

1.1 Поняття художнього тексту………………………………………………………………… 7

1.2 Аналіз лексичних одиниць в художніх текстах………………………………………. 9

1.3 Класифікація слів за значенням………………………………………………………….. 11

Розділ II. Лексико-семантичні поля…………………………………………………………. 15

2.1 Поняття про лексико-семантичні поля………………………………………………… 15

2.2 Підходи до вивчення лексико-семантичних полів………………………………… 17

Розділ IIІ. Лексико-семантичне поле спілкування в англійській мові…………… 23

3.1 Загальна характеристика спілкування…………………………………………………. 23

3.2 Лексико-семантичне поле спілкування на прикладі роману Джека

Лондона “Martin Eden”…………………………………………………………………………… 30

Розділ IV. Відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську………………………………………………………………………………… 41

4.1 Переклад як форма літературних взаємин……………………………………………. 41

4.2 Особливості перекладацьких трансформацій лексико-семантичного поля спілкування і з англійської мови на українську………………………………………………………………. 47

Висновки……………………………………………………………………………………………… 59

Список використаної літератури…………………………………………………………….. 62

 

Висновки

 

В результаті виконання наукової роботи ми детально проаналізували художній текст, його переклад українською мовою та їх особливості, а також довели важливість їх лексико-стилістичного аналізу.

Найважливішими текстовими категоріями є зв’язність та установка на читача. Найпоширенішими функціями лексичних одиниць в художніх текстах є естетична, номінативна, атрактивна, експресивна, характерологічна функції та функція уніфікації. У художніх текстах часто вживаються такі тропи, як епітети, метафори, порівняння, гіперболи та інші.

Отже, поле в лінгвістиці представляється як сукупність слів різних частин мови, об’єднаних спільністю вираження одного поняття. Саме поняття і є основою інтеграції слів у поле.

Співвідношення лексичних одиниць із поняттям може бути різним. Словесні знаки, у значеннєвій структурі яких домінуюче положення займає ознака, що збігається з поняттям, що інтегрує поле, утворюють його ядро. Елементи окремого семантичного поля пов’язані регулярними й системними відносинами, тому всі слова поля взаємно протипоставлені один одному. Семантичні поля можуть перетинатися або повністю входити одне в інше. Значення кожного слова найбільше повно визначається тільки в тому випадку, якщо відомі значення інших слів з того ж поля. Окрема мовна одиниця може мати кілька значень й, відповідно, може бути віднесена до різних семантичних полів. Елементи семантичного поля об’єднані інтегральною семантичною ознакою, але їхнє значення не тотожно. Одиниці цього семантичного поля розрізняються диференціальними ознаками. Крім того, вони розрізняються стилістичними, узуальними, дериваційними й конотативними компонентами значення. Також елементи семантичного поля можуть бути об’єднані загальною функцією.

Лексичний запас будь-якої мови можна класифікувати різними способами, в основі яких лежать граматичні, структурно-морфологічні, семантичні і т.д. ознаки слів. Також ми описали семантичне поле як засіб семантичного групування лексики, його конфігурацію, яка може бути одномірною, двомірною та багатомірною.

Для повнішого аналізу семантичних одиниць поля використовують такі параметри як насиченість (saturation – S) і варіативність (variation – V). На прикладі роману Джека Лондона ми визначили, що насиченість лексико-семантичного поля спілкування на прикладі роману становить: S = 100 / 141930 * 100% = 0,07 %, а варіативність – V = 100 / 1225 = 0,08. Якщо порівняти ці показники з аналогічними показниками щодо інших полів, одержаними студентами-дослідниками попередніх років, то ми побачимо наступне:

Насиченість та варіативність лексико-семантичного поля „риси людського характеру” в романі Маріо П’юзо „The Godfather” є невисокими, не зважаючи на те, що автор нечасто повторює однакові лексеми для позначення певних рис характеру: S = 208 / 189930 * 100% = 0,11 %, V = 208 / 808 = 0,26.

Проведемо також порівняльну паралель з насиченістю та варіативністю лексико-семантичного поля „людські стосунки” у творі Агати Крісті „Таємний супротивник”:

S = 112 / 75981 * 100% = 0,15 %, і V = 1059 / 477 = 2,22

Як бачимо, насиченість лексико-семантичного поля „людські стосунки” у творі Агати Крісті „Таємний супротивник” в порівняні з лексико-семантичним полем „спілкування” в романі „Мартін Іден” є трошки вищою. Це пояснюється високою частотністю вживання автором одних і тих же лексем у всьому творі. В той же час, варіативність першого поля є вищою, що пояснюється більшою кількістю лексем, що складають поле.

Також ми зробили аналіз лексико-семантичного поля спілкування та провели інтеграцію лексем з роману.

Підсумуємо, що художній переклад має справу не з комунікативною функцією мови, а з її естетичною функцією, оскільки слово виступає як “першоелемент” літератури. Це вимагає від перекладача особливої ретельності та ерудованості. У художньому творі відображаються не лише певні події, а й естетичні, філософські погляди його автора, які або становлять струнку систему, або – суміш уламків різних теорій.

Таким чином, всі лексичні трансформації жадають від перекладача почуття міри й досконального знання перекладного тексту пов’язаної з ним обстановкою. Наявність великої кількості слів широкого, абстрактного значення в англійській мові, розходження в значеннях слів, стислість вираження, можлива в англійській мові завдяки наявності цілого ряду граматичних структур і форм, вимагає при перекладі введення додаткових слів і навіть речень. Однак деякі розходження у звичному вживанні викликають опущення окремих елементів англійського речення при перекладі на українську мову. Все це пояснює широке використання лексичних трансформацій при перекладі.

Серед лексичних трансформацій під час художнього перекладу науковці виділяють наступні: транскодування (транслітерація/транскрипція); калькування; конкретизація; генералізація; емфатизація; нейтралізація; контекстуальна заміна; описовий переклад; перекладацький коментар.

При зіставленні оригіналу та українського перекладу твору Дж. Лондона ми дійшли висновку, що найбільш розповсюдженими лексичними трансформаціями в українському перекладі є конкретизація та калькування.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

2 × 2 =