Валютна політика і валютне регулювання України

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………………..3
1. Валютні курси і конвертованість валют…………………………………………4
2. Чинники, які впливають на валютний курс…………….…………….8
3. Вплив валютного курсу на зовнішню торгівлю…………………………….10
4. Економічні основи, режими та методи регулювання валютних курсів. Режим валютного курсу в Україні……………………………….13
5. Валютна політика і валютне регулювання, їх особливості в Україні…………………………………………………………………………………………………….16
6. Міждержавні структури та їх вплив у валютно-фінансовій сфері…..33
Висновок………………………………………………………………………………………..39
Використана література……………………………………………………………………41
Висновок
Поняття валюти широко використовується в екон літературі та практиці. Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини, фунціонування світової економіки та інтеграцію до неї нац. економік окремих країн, на її основі функціонує валютний ринок. Валюта – будь-які грошові кошти, форм-ня та вик-ня яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономіч відносинами. Правомірність такого трактування валюти підтверджується і світовою валютною практикою. Остання в поняття валюти включає не тільки кошти у вигляді законних платіжних засобів чи депозитів у грошах тієї чи іншої країни, а й інші валютні цінності – платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати), фондові цінності (акції, облігації) та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності нац походження, якщо вони перетинають митний кордон чи переходять у власність нерезидентів усередині країни. Валюта класиф за кількома критеріями. За емітентською належністю валюту розрізняють: нац, іноз, колективну (СДР, євро). За режимом вик-ня валюти поділяють на: неконвертовані, конвертовані.
Вал. курс- це співідн., за яким одна валюта обмінюється на іншу, або “ціна” грошової одиниці однієї кр-ни, що визначена в грош. одиниці іншої кр-ни. Установлення курсу називається котируванням валют. Вал. курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні хар-ки кожної валюти формуються у межах нац. госп-в, то їх кількісне порівняння відбувається у зовн-ек. операціях. Вал. курс порівнює нац. вартості не прямо, а опосередковано – через їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнародних розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність зовн-ек. операцій. Вартісною основою вал. курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції. Розрізняють кон’юнктурні та структурні (довгострокові) чинники, які впливають на валютн. курс. Кон’юнктурні чинники пов’язані з коливанням ділової активності, політ. та військово-політ. обстановки, з чутками (іноді ажіотажними), здогадками та прогнозами. Поряд з кон’юнктурними чинниками, вплив яких важко передбачити, на динаміку вал. курсу впливають і відносно довгострокові тенденції, які визначають стан тієї чи іншої нац. грош. одиниці у валютній ієрархії. Це такі чинники: 1) зростання нац. доходу; 2) темпи інфляції – чим ↑ темпи інф. в кр-ні, тим ↓ курс її валюти; 3) стан платіжного балансу – активний платіжний б-с сприяє ↑ нац. валюти, пасивний – навпаки; 4) різниця прцентних ставок у країнах – ↑ % ставки стимулює приплив іноземних капіталів, ↓ – навпаки; 5) діяльність вал. ринків та спекулятивні вал. операції; 6) ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнар. розрах-х; 7) ступінь довіри до валюти на нац. та світовому ринках;8) валютна пол-ка; 9) ступінь розвитку фондового ринку.
Валютна політика виконує певні функції, в яких виявляється її призначення й економічна роль. Основними її функціями є: – забезпечення умов та механізмів для реальної валютної політики держави; – створення суб’єктами валютних відносин передумов для своєчасного здійснення міжнародних платежів за поточними і капітальними розрахунками та сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі; – забезпечення прибутку учасникам валютних відносин; – формування та урівноваження попиту та пропозиції валюти і регулювання валютного курсу; – страхування валютних ризиків; – диверсифікація валютних резервів.