.

Урок – провідна форма організації навчальної діяльності в природознавстві у початкових класах

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з педагогіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УРОКУ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ    5
1.1. Поняття уроку та особливості його структури    5
1.2. Вікові особливості молодших школярів та їх врахування у забезпеченні пізнавальної активності на уроках природознавства    8

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ    14
2.1. Початкова ланка і уроки природознавства    14
2.2. Використання наочних засобів при викладанні природознавства    20
2.3. Роль екскурсій в навчанні природознавству    24

ВИСНОВКИ    30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    33
ВИСНОВКИ

Отже, урок – це форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу. До особливостей уроку відносимо: завершеність та обмеженість в часі частиною навчального процесу, включення кожного уроку в розклад і регламентація в часі та за обсягом навчального матеріалу, постійність форми, обов’язковість відвідування учнями, гнучкість форм при організації навчання, спільна діяльність учителя й учнів, сприяння формуванню пізнавальних якостей особистості.
Підсумуємо, що за способами проведення виділяють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапами навчальної діяльності – вступні уроки, уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.
Зазначимо, що сьогодні в методиці уроки поділяються на два основних типи. Перший тип – уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом. Другий тип – це уроки, що спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь.
В той же час, структура уроку відбиває закономірності процесу наймання, мого логіку. Компоненти уроку слід відрізняти від мого етапів. Так, подача матеріалу, тренування та практика в мовленні можуть бути також етапами уроку, проте поточний контроль навичок та вмінь учнів не може бути виділений в окремим етап. Порядок слідування компонентів не с незмінним: він залежний, від мети уроку, його зв’язку з попереднім та наступним уроками, характеру матеріалу.
Варто підкреслити, що психічний розвиток молодшого школяра, формування його особистості є біологічно і соціально зумовленим процесом. У молодшому шкільному віці триває функціональний розвиток нервової і серцево-судинної систем, органів дихання, шлункового тракту тощо. По-різному ставляться молодші учні до знань, нової інформації. Як і дошкільнята, молодші школярі – «чомучки». Під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюються співвідношення його образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів. Учні перших і частково других класів застосовують переважно практично-дієвий і образно-мовний аналіз.
На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формування у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.
Важливо і те, що традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Реалізовувати принцип наочності у процесі навчання природознавства – означає створювати нові, доповнювати, збагачувати й розширювати існуючі у свідомості дітей чуттєві образи й уявлення об’єктів навколишнього світу шляхом цілеспрямованого безпосереднього і опосередкованого чуттєвого пізнання.
Підсумуємо, що в поглядах на екскурсії є два напрями: екскурсія як випадкова прогулянка і екскурсія як основа викладання, як метод, якому приурочено все інше в навчанні. Екскурсія як прогулянка завжди залишається тільки прогулянкою, тому власне вона і не може мати будь якого навчального значення. Аналіз проведення екскурсій у навчально-виховному процесі початкової школи дозволяє дістати висновку про те, що екскурсіям потрібно приділяти велике значення, адже вони збагачують свідомість дітей чуттєвими сприйманнями, дають конкретне уявлення про об’єкти і явища природи.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Урок – провідна форма організації навчальної діяльності в природознавстві у початкових класах”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

16 − 7 =