Теорії соціальної мобільності

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з психології та соціології. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ДАВНІ ЧАСИ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ    6
1.1. Поняття соціальної мобільності та перші її дослідження    6
1.2. Друге покоління дослідників соціальної мобільності    14
РОЗДІЛ 2. НОВІТНІ ЧАСИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ    22
2.1. Сучасні дослідження соціальної мобільності    22
2.2. Дослідження соціальної мобільності в Україні    25
ВИСНОВКИ    31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    33
ВИСНОВКИ

Отже, термін соціальна мобільність введений в науковий оббіг П. Сорокіним. В 1927 р. була надрукована його праця «Соціальна мобільність». Вирізняють індивідуальну та групову соціальну мобільність, вертикальну та горизонтальну. Продовжити типологію соціальної мобільності можна її поділом на міжпоколінну (інтергенераційну) та внутрішньо поколінну (інтрагенераційну) мобільність. У межах аналізу соціальної мобільності виокремлюють: обмінну (циркулюючу) та структурну. Класифікацію мобільності можна продовжити поділом на стихійну та організовану (вимушену та добровільну).
Узагальнимо, що перше покоління дослідників дійшло висновку, що: напрямок мобільності загалом є вельми подібним для всіх західних країн, рівень мобільності вищий в індустріальних країнах порівняно з доіндустріальними і що політична стабільність сприяє соціальній мобільності.
Зазначимо, що друге покоління дослідників соціальної мобільності, а саме О. Данкен та П. Блау, вирізняється використанням для кодування професій, зазначених респондентами, державного класифікатора професій; новою шкалою вимірювання професійного статусу, що уможливила конструювання соціально-економічного індексу (SEI); побудовою моделі досягнення статусу. В той же час, можливо, найвизначнішим міжнародним дослідженням соціальної мобільності було те, яке здійснили Сеймур Мартін Ліпсет і Рейнгард Бендікс (Lipset and Bendix, 1959).
Підсумуємо, що сучасне, третє покоління дослідників (Д. Фезерман і Р. Хаузер, Дж. Голдторп та інші) характеризується заміною регресійних моделей мобільності логлінійними. Вчені виокремлюють абсолютну мобільність від відносних шансів здійснити мобільність, мають можливість аналізувати іммобільні, тобто відтворювальні статусні позиції, на основі моделювання діагональних кліток таблиць мобільності. Особливою рисою представників третього покоління було також і «заперечення ієрархічної побудови класових позицій на шкалі «вище – нижче».
Також зазначимо, що Генцбум, Трейман і Алті, узагальнюючи дослідження трьох поколінь соціологів, дійшли висновків: 1. міжгенераційна мобільність зумовлюється та керується соціально-економічним статусом в усіх країнах світу; 2. міжгенераційна професійна іммобільність фіксується в усіх країнах світу; 3. прояви міжгенераційної мобільності відрізняються у різних країнах і в різний період; 4. міжгенераційні дослідження свідчать, що освіта – більш суттєвий чинник впливу на професійний статус особистості, порівняно з професією її батьків, незалежно від соціального походження.
Варто узагальнити, що найбільш виразно виділяються два підходи до інтерпретації та вимірювання соціальної мобільності. Перший акцентує увагу на переміщеннях в межах класової структури, в основі якої не покладено ієрархічний принцип побудови. Аналізуються переважно переміщення індивідів в структурі зайнятості. Другий – досліджує вертикальні переміщення між соціальними позиціями, стратифікованими за ранговими критеріями (влада, власність, престиж тощо). Сучасні дослідження в Україні використовують обидва підходи, однак значного поширення набув аналіз соціальних переміщень на основі моделі Дж. Голдторпа, модифікованої до українських реалій.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Теорії соціальної мобільності”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

one × 1 =