.

Світовий ринок цукру та розміщення підприємств цукрової галузі в Україні

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

Зміст

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ    5
1.1 Цукрова галузь у структурі агропромислового комплексу    5
1.2. Оцінка світового виробництва і розподілу цукру    8
1.3. Аналіз світового експорту та імпорту    15
РОЗДІЛ 2  РОЗМІЩЕННЯ ЦУКРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ    20
2.1. Загальна характеристика цукрової галузі    20
2.2. Внутрішній ринок та ситуація на ньому    24
ВИСНОВКИ    28
СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ   ЛІТЕРАТУРИ    32
ДОДАТКИ    34
ВИСНОВКИ

Цукрова галузь є однією з провідних галузей харчової промисловості, яких налічують понад 20. Вона підтримує життєвий рівень села, дає надходження до бюджетів усіх рівнів.
Її відносять до обробної гілки харчової промисловості, що об’єднує дві галузі – цукропіскову та цукрорафінадну, які не тільки забезпечують потреби населення але інші переробні галузі, що використовують цукор як допоміжну сировину.
Вона завжди посідатиме одне з чільних місць серед інших галузей харчової промисловості. Це зумовлено тим, що багато з них (кондитерська, виноробна, хлібопекарська та інші) використовують цукор для виробництва інших продуктів харчування. Більш 50% цукру споживається у виді цукровмісних харчових продуктів: кондитерських і хлібобулочних виробів, морозива, джемів, варення, а також солодких безалкогольних напоїв.
Цукрова галузь також тісно зв’язана з виробництвом паливного спирту, його обсяги  на сьогоднішній день постійно зростають і використовується  як додаток до бензину.
На розміщення підприємств цукрової галузі впливають сировинний, споживчий, часовий, трудовий фактори. Без наявності яких вона не буде ефективно функціонувати і приносити максимальний прибуток. Вирішальний фактор –    сировинний,  тому  підприємства потрібно розташовувати поблизу сировинної бази, щоб не робити значних відрахувань на транспорт, оскільки перевезення цукру до споживача коштує  значно дешевше ніж перевезення сировини до заводу.
В основі формування цукрового комплексу лежать сприятливі природні умови для вирощування цукрових буряків та цукрової тростини. Через це найбільша концентрація виробництва спостерігається у районах вирощування цукрової сировини. Цукровий буряк та тростина є проміжною сировиною, яку використовують для отримання в процесі переробки на цукрових заводах  цукру – основного продукту. Цукрову тростину вирощують в США, Індії, Бразилії, Мексиці, Австралії, на Кубі, Філіппінах, у Пакистані, Аргентині, Перу, Південно Африканській Республіці, В’єтнам, Китай, а цукровий буряк – більш ніж у 50 країнах з помірним кліматом: 34 країни Європи, США, Канада, Єгипет, Марокко, Туніс, Індія, Китай, Японія, Грузія, Казахстан, Киргизія і ряд інших країн Азії. Вони Основні зони вирощування – Південна, Центральна і, частково, Північна Америка, країни Південної і Південно-Східної Азії, Австралія і південь Африки, у всіх країнах Європи, крім  Люксембурга.
На сучасному споживчому ринку цукор представлений, головним чином такими  видами продукції: цукор-пісок, цукор пресований, цукрова пудра, цукор-рафінад.
При визначенні ємності внутрішнього ринку цукру та цукристих продовольчих товарів враховуються типи споживачів, їх сукупні потреби, платоспроможний попит та динамізм середньо душного доходу.
Цукор виробляють понад 100 країн світу і наприкінці ХХ століття обсяги світового виробництва становили близько 125 млн. тон. До 30% виробленої продукції надходить на світовий ринок. Цукор не є дефіцитом, його пропозиція перевищує попит, тому ціни на цукор  на ринку продуктів  харчування нестабільні.
Світовий ринок цукру є досить потужним і спирається на споживчі потреби і у відповідності до цього регулює обсяги виробництва (збільшенні, зменшення). На даний момент починає утверджуватись напрям на інтенсивний розвиток цукрової галузі у світі. Світове виробництво цукру з початку ХХ ст.. зросло більш як на порядок, це пояснюється підвищенням рівня технізації підприємств, заводів цукрової галузі, зниження втрати сировини, динаміка світового виробництва цукру не відзначалась стабільністю.
На сьогодні основними виробниками цукру і світі є  такі країни: Бразилія, Індія, країни ЄС, Таїланд, США, Австралія, Куба. І якщо Куба, Індія, Австралія, Таїланд, Китай, посідають чільні місця серед продуцентів цукрової тростини, то на Російську Федерацію, Україну та країни Європи припадає приблизно 10% світового виробництва цукрових буряків. На сьогодні відбувається зниження виробництва цукру в країнах за виключенням Бразилії, в якої виробництво поступово наростає, у всіх інших воно спадає.
Цукор є продуктом купівлі-продажу, він імпортується та експортується. Основним експортером у світі є Бразилія. Саме її вплив на основні тенденції та стан  світового ринку цукру є найбільш вагомим.  Іншими експортерами цукру є   Таїланд, ЄС, Австралія, Куба Гватемала, Колумбія, Південно-Африканська Республіка, Об’єднані Арабські Емірати, Маврикій, та інші.
Основними імпортерами є: Росія , Південна Корея, США, Індонезія, Малайзія, Японія, Канада, Алжир, Китай та інші. Останніми роками прослідковується тенденція в Росії до зниження імпорту цукру, що пояснюється розвитком її власного виробництва, переходом до інтенсивного способу господарювання.
Український ринок цукру втратив свої позиції і на сьогодні відзначається занепадом, розривом багатьох економічно-промислових зв’язків.
В державі не створено цивілізованої оптової торгівлі цукром, відбулася штучна сегментація внутрішнього ринку цукру на кілька ринків і цукрових заводів, сільськогосподарських виробників, постачальників матеріальних ресурсів та інші.
Існуюча організаційно-управлінська структура бурякоцукрової галузі АПК України вже не відповідає вимогам часу. В країні немає центрального органу, який би здійснював єдину державну політику в галузі. Не все гаразд з управлінням і на рівні регіонів.
Україною втрачені зовнішні ринки збуту цукру. Вона зіткнулися з жорстокою конкуренцією на міжнародному ринку, де щорічно реалізується до 10 млн. т цукру за низькою ціною. Тому в останні три роки, а особливо у 2005 році в Україні спостерігається високий  імпорт цього продукту харчування, що негативно впливає на стан  та основні показники вітчизняного внутрішнього цукрового ринку.
Хоча багато країн захищають свій внутрішній ринок від надмірного впливу цукрової тростини, вбачаючи в цьому свою продовольчу безпеку, на сьогодні існують тенденції у світі стосовно скорочення посівних площ зайнятих під цукровим буряком, оскільки його вирощування не є рентабельним та  ефективним. Цивілізовані країни світу та Росія небезпідставно відмовляються від бурякового цукру, оскільки шкоди від його виробництва більше ніж користі. В першу чергу, буряк негативно впливає на стан ґрунтів, а тому скорочення посівних площ є позитивним явищем. У цивілізованих країнах світу цукровий буряк почали використовувати не для виробництва цукру, а для більш корисного та вартісного продукту – меляси, який  Україна імпортує з інших країн, сприяючи вивозу капіталу за кордон. У зв’язку з цим в ЄС впроваджується цукрова реформа з 2005 року, яка покликана залишити на ринку лише конкурентоспроможних виробників цукру.
На наш погляд, український ринок цукру має перспективи, потрібно для цього врегулювати галузь, зробити сприятливі умови його функціонування, провести якісну модернізацію цукрових заводів.
Проведений аналіз української цукрової галузі та провідних країн світу, світового ринку цукру та вітчизняного дає підстави для висновків, що основними напрямами підвищення виробничих можливостей та функціонування   є:
•    вкладення інвестицій у формування ефективної сировинної зони, а в подальшому у реконструкцію, модернізацію та технічне переозброєння виробничих потужностей, що підвищить техніко-економічні можливості переробки;
•    зосередження  переробних підприємств з огляду на можливості сировинної бази;
•    забезпечення концентрації виробничих потужностей та повне їх використання, що дасть можливість довести термін сокодобування до оптимальних параметрів;
•    скорочення нерентабельних цукрових заводів, орієнтування на мінімізацію витрат на виробництво та переробку цукрової сировини;
•    створення органу чи установи, яка б надавала б достовірну інформацію про основні тенденції та стан ринку цукру як світового так і українського, щоб дозволило ефективніше наявні потужності, та регулювати кризові ситуації;
•    підтримка стабільності ринку цукру.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Світовий ринок цукру та розміщення підприємств цукрової галузі в Україні”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

13 + ten =