Сучасний урок літератури та вимоги до його проведення

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з української літератури. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. УРОК ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ У ШКОЛІ    6
1.1 Особливості уроку літератури в школі    6
1.2 Сучасні підходи до класифікації і структури уроків української літератури    9
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ    21
2.1 Технологія уроку літератури в педагогічній науці та практиці    21
2.2 Технологія інтегрованого уроку    24
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ УРОКУ В ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ    27
ВИСНОВКИ    34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ    38
ВИСНОВКИ

Таким чином, провівши дане дослідження у відповідності до поставлених завдань ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення:
Реформування освіти в Україні потребує внесення змін в конструюванні змісту, цінність якого ставиться в залежність від того, наскільки він доступний для застосування методик, які формують всебічно розвинену, творчу, мислячу особистість.
Серед першочергових завдань, що вирішує сучасна школа, чільне місце займає завдання всебічного розвитку особистості школяра. Воно підпорядковує у своїй сутності розгляд ряду філософських, наукових, практичних та естетичних площин освіти, проекція вирішення яких вбачається у реалізації навчальних дисциплін на сучасному рівні.
Важко визначити номінативним котрийсь із освітніх ракурсів, бо тільки у комплексі вони реалізують мету, передбачену не тільки інструктивними листами Міністерства освіти і науки, але й самим часом, дійсністю, що склалася у світі в цілому та країні зокрема.
Думка про те, що уроки літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Високе мистецтво слова допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у ньому, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до “царства” Краси та Істини, вибудовувати храм Духовності.
Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність і шляхи її розв’язання. А відтак нового акценту варта співпраця на уроці вчителя і учня, що будують свою навчально-пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця і т.д. Саме тому в полі зору педагога-словесника є, на наш погляд, вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування зі словесними шедеврами. Вдається реалізувати такі завдання лише на уроках співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де вчитель і учень як рівний з рівним намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженнями від спілкування з текстом. На учителя покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло направити думки, що необхідні для розуміння і які неможливо пропустити, і т.д.
Урок літератури надзвичайно багатогранний. І на сам перед – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для дитини. Він заставляє працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.
Учителеві варто вибрати шлях для структурної побудови уроків, що базуються на алгоритмі:
Долаючи простір і час, до сьогоднішніх читачів доходять думки й почуття найсвітліших умів людства. Щоб були вони адекватно сприйняті, учитель, за словами методиста Р. Ф. Брандесова, має виконувати функцію своєрідного “транслятора” – підсилювача художніх емоцій літературного твору, „налагоджувача” невидимого зв’язку між досвідом поколінь.
Соціально-естетична значущість уроків літератури, на яких використовуються ігрові підходи полягає в тому, що вони пробуджують у дітей потяг до краси, розуміння високохудожніх витворів мистецтва слова, виховують в учнів повагу до культурної спадщини інших народів, допомагають усвідомити своєрідний шлях кожної окремої літератури й водночас побачити загальні літературні закономірності розвою світового письменства.
На уроках, вчитель дає своїм вихованцям не тільки знання з літератури. Водночас це уроки людяності, етичності, моральності, пізнання себе, світу і себе в ньому, уроки всебічного розвитку особистості школяра.
Великого значення для досягнення мети в площині розвитку особистості засобом введення в навчальну діяльність методу художньо-естетичної екзистенціональної гри вчителю варто надавати більшої уваги мотивації навчального процесу.
Оскільки вагомими ознаками особистісно орієнтованого навчання є варіативність методик, уміння організувати навчання на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності й гідності дитячої особистості, одним із важливих питань організації навчального процесу, спрямованого на розвиток особистості методом художньо-естетичної екзистенціальної гри, вважається врахування вікових можливостей учнів.
Робота вчителя дає можливість дійти висновку, що фантазія молодших школярів здатна до відносно багатого й тонкого впочування в художні образи-символи. У ході естетично-художньої гри діти порівняно легко опановують світоглядні етичні та естетичні поняття й користуються ними.
За детальним дослідженням учених, найбільш сензетивним віком для становлення духовності в системі розвитку особистості посередництвом вживання в художню символіку, у прекрасне є перехідний підлітковий вік. У цьому віці відбувається інтенсивне формування інтересів, котрі фізично і психічно визрівають. Підліток активно шукає себе у світі дорослих, пристосовується до нього. Якісний зміст цих перетворень визначає особливості особистісних структур, насамперед диспозицій — системи відношень, що утворюють основу світогляду, життєвої позиції, характеру особистості.
На своїх уроках педагог-словесник, виконуючи покладені на нього вимоги, прагне розвивати творчу уяву – здатність ставити перед своїм внутрішнім зором бачене раніше дійство та фантазію учнів , здатність уявити собі те, чого не буває, чого не існує в дійсності кожної дитини. За такої умови творчість учителя переростає у творчий процес на уроці, на якому розвиваються творчі здібності учнів.
Формування творчих здібностей учнів повною мірою залежить від позитивних мотивацій, зокрема, потреби у вирішенні певної проблеми. Відсутність такої мотивації практично не залишає шансів на успіх. Окремі компоненти мотивації, як і особисті характеристики учнів, впливають на навколишнє середовище й самі підпадають під його вплив.
Реорганізація освіти зорієнтована на особистісне навчання. Уміле використання прийомів активізації пізнавально-творчої діяльності школярів допомагає їм розкрити власні почуття, стимулює розвиток пізнавальної самостійності, розуму й волі. Найчастіше серед них використовуються стратегії розвивальних програм. Уміле застосування їх на уроках – це орієнтація не на сьогоднішній, а завтрашній день у розвитку учня.