Стильові особливості американської поезії другої половини 20 століття

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу зі світової літератури. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1  ПРОБЛЕМАТИКА  АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ НА ПРИКЛАДІ  ПРЕДСТАВНИКІВ „НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ ШКОЛИ” ТА „НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ ГРУПИ”……………………………………………………………………………………………………..9
1.1    Життєвий та творчий шлях поетів Нью-Йоркської школи та Нью-Йоркської групи……………………………………………………………………………..9
1.2    Вплив сучасних філософських течій на змістове навантаження творів представників Нью-Йоркської школи та Нью-Йоркської групи………………….11
1.2.1    Філософські проблеми буття у творчості Френка О’Гари…………12
1.2.2    Тема мінливості як провідна ідея творів Джона Ешбері…..14
1.2.3    Тема „ніщоти” у творчості Юрія Тарнавського……………….17
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ, МОВНИХ ЗАСОБІВ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЕЗІЇ………………………………………………………………………………25
2.1 Структура та елементи внутрішньої форми поезії Джона Ешбері…25
2.2  Модернізація форми сестіни………………………………………………………28
2.3 Роль останніх слів у семантичних та контекстуальних варіюваннях………………………………………………………………………………………………33
2.4 Засоби увиразнення письма у поезії Ю.Тарнавського………………….37
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………..48
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………….51
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………………………..53
ВИСНОВКИ
Отже, проаналізувавши в компаративному плані особливості віршування поетів, яскравих представників Нью-йоркської групи та школи, нами було виявлено, що головна увага в поезіях даних поетів зосереджена на вираженні глибинної сутності людини й одвічних проблем буття, пошуках шляхів виходу за межі конкретного й історичного, і, хоча її світосприйняття є різко індивідуалістичним, забарвленим образами суб’єктивної уяви, в кінцевому рахунку, воно оптимістичне, нестримне і вседолаюче.
Дж. Ешбері пише вірші у формі сестіни, найскладнішому віршованому стилі, започаткованому у середньовіччі. Це шестирядковий шестистрофний вірш без рими, ефект якої досягається повторюваністю одних і тих же останніх шести слів першої строфи. Складність віршування створюють: 1)перехресні форми останніх слів; 2)штучність та надуманість форми; 3)різноманітні варіації та коливання семантики останніх слів. В цілому вірш нагадує складання пазла чи багатогранника або гру. У вірші зустрічаємо колаж голосів, причому жодному не надається перевага. Голос автора відсутній. Поет змішує різні стилі, вводить жаргони, назви фільмів, оголошення, реклами, свідомо деформує картини дійсності, іронізуючи і нігілізуючи. Головні діючі особи – герої коміксів, мультфільмів. Поет навмисно уникає синтезу як процесу єдності і узагальнення, що веде до неможливості однотипного сприйняття вірша. Поезія насичена таємничістю, жахом, інтригами, неправдоподібністю, примарами. Зміст вірша сприймається в цілому важко.
Риторичний епос і брутальне просторіччя мультфільму пересікаються в одному вірші. Подібне вираження думок є незвичне. Проблеми, що постають одна за одною перед читачем чи/та критиком є для них справжнім випробуванням. Вони повинні розкодувати “закодовані” повідомлення, інтерпретувати вірш вцілому. Хоча кодування цілковите чи часткове кодувальника і розкодовуючого повідомлення (письменника і читача) необхідно в будь-якій вербальній комунікації, у вірші нам пропонується  розкодування вірша з низки слів, словосполучень різних стилів (наукового, публіцистичного, художнього, розмовного), жаргонів, назв фірм, фільмів, речень з оголошень та реклам ніби складання багатогранника (tangram)  з різноманітних геометричних фігур. Головний герой Попей проходить через різноманітні випробування, які то возвеличують його до могутніх богів, то принижують і зменшують його до героїв коміксів. У цьому ілюзорному просторі він має відкрити глибину свого власного “я”, зробити власний вибір, незважаючи на натовпи людей в місті, хаос і страх. Такий вибір має відбутися, і у вірші  випадкові події остаточно вирішують долю героя, та призводять його до фатального кінця.
Опис насичений неочікуваними і несумісними зрушеннями змісту.  Отже,  поезії у формі сестіни не можна розглядати як сучасні додатки до пасторальних традицій класичної сестіни, це нова форма віршування, що стоїть понад традиційними темами і символічними значеннями.  Ешбері уникає окресленості змісту і відкриває необмеженість. Йому властива безперервність та інтенсивність розвитку, загострення тематичних контрастів з подальшим зближенням і узагальненням теми.
Поезія Ю.Тарнавського, як і поетів Нью-Йоркської школи, разюче відмінна від класичної традиції. Творам властиві: вільність стилю, форми, слова; ірраціональна логіка; геометризація тексту; об’єктивований образ суб’єкта; численні асоціативні, алогічні епітеті, порівняння; багатоплощинність метафори і метонімії; потік алегорій і алюзій; ствердження заперечення; звільнення своєї творчості від тих обмежень та обов’язків, які накладає на поезію  українська мова  і форма.
Шукаючи нові шляхи та засоби художнього відображення дійсності, поети Нью- Йоркської школи та групи використовували оновлений арсенал засобів художньої виразності модерністського мистецтва. Узагальнюючи, можна виділити і класифікувати головні з них: складність внутрішньої побудови, принцип „автоматичного письма”, виразні стилістичні фігури і тропи: метафори, епіфори, градація; ламаний синтаксис (інверсія, паралелізм, відсутність традиційної побудови речень), тонічна система віршування, заумна мова, монтаж, поліфонія голосів, асоціативна техніка зображення. Їх поезії, що навмисно піддаються ускладненості, не несуть в собі, на нашу думку, естетичного задоволення.
Розуміння їх поезії, важке навіть для кваліфікованих філологів та літературознавців, потребує такого самого ускладненого, абсурдизованого сприйняття і протистоїть творам-взірцям простоти, зрозумілості і мистецької довершеності.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Стильові особливості американської поезії другої половини 20 століття”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

10 + 9 =