Соціолінгвістичний аналіз поняття помаранчева революція на основі газетних статей англійською мовою за період листопад-грудень 2004 р. та листопад-грудень 2005 р

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1 ВЗАЄМОДІЯ МОВИ І ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА    7
1.1 Лінгвістичні аспекти теорії впливу на соціум    7
1.1.1 Предмет теорії впливу    7
1.1.2 Передумови мовного варіювання    8
1.1.3 Мовні механізми впливу на свідомість    11
1.2 Політична лінгвістика    12
1.2.1 Особливості мови політики    12
1.2.2 Політична метафора як механізм впливу на свідомість    17
1.3 Мова газети як специфічна область суспільно-політичної діяльності і засіб впливу на соціум    20
1.3.1 Мовно-функціональні особливості газетного стилю    20
1.3.2 Взаємозв’язок газети і суспільно-політичного життя    24
РОЗДІЛ 2 СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ „ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ”    28
2.1 Історично-політичний генезис поняття „помаранчева революція”    28
2.1.1 Концепт „революція”.    28
2.1.2 Модель „кольорової революції” та її характерні ознаки.    30
2.1.3 Особливості вживання терміну „помаранчева революція”.    32
2.2 Контент-аналіз як метод соціолінгвістичного аналізу медіа-текстів    33
2.3 Контент-аналіз „помаранчевої революції” на основі політичних статей газет Тhe Guardian і The Times  за листопад-грудень 2004 р. та листопад-грудень 2005 р.    37
ВИСНОВКИ    52
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    59

ВИСНОВКИ

Згідно поставлених мети та завдань було отримано наступні висновки:
1.    Об’єктом теорії впливу є когнітивні, психологічні, соціальні, мовні і інші механізми, що дозволяють впливати на свідомість, на процес прийняття людиною тих чи інших рішень. За допомогою мови людина має можливість осмислювати недискретну дійсність, інтерпретуючи її в дискретних термінах мовної категорії. Перетворення недискретного в дискретне в будь-якому випадку спричиняє спотворення, причому ці спотворення нерегулярні – в залежності від використання тих чи інших мовних засобів змінюється і дискретна інтерпретація одного і того ж фрагменту реальності, а заодно і погляд на нього. Процедурним мовним механізмом впливу на свідомість є використання метафоризації. Варіювання різноманітних семантичних наслідків метафори в різних контекстах визначає впливовий ефект цього механізму варіативної інтерпретації дійсності. Закладена в метафоричних виразах можливість осмислення одних об’єктів зовнішнього світу через властивості або якості інших об’єктів надає метафоризації статус найважливішого інструменту пізнання і освоєння зовнішнього світу засобами обмежених в кожний конкретний момент людських знань. Такі цілком виняткові якості метафори, звичайно ж, не залишились непоміченими в сфері політичної аргументації.
2.    Чим же ж відрізняється мова політики від будь-якого іншого засобу комунікації? Політична мова – це особлива знакова система, яка призначена саме для політичної комунікації: для розробки громадського консенсусу, прийняття і аргументування політичних і соціально-політичних рішень в умовах множинних громадських інтересів справді плюралістичного суспільства, в котрому кожна людина є не об’єктом ідеологічного впливу та маніпуляції, а суб’єктом політичної дії. Основні області застосування політичної лінгвістики в політології пов’язані з вивченням політичного мислення політиків за мовними даними і реконструкцією та моніторингом стану суспільної свідомості за текстами засобів масової інформації.
3.    Газета – це специфічна область громадської діяльності, що має на меті актуальний політичний ідеологічний вплив на маси. Вона досягає соціально-практичного результату, формуючи громадську думку, забезпечуючи взаємодію між ідеологією, наукою, з однієї сторони, і громадською психологією, побутовою свідомістю – з другої. Газета – це творча діяльність, спрямована на сучасну історію, що створює її в єдності об’єктивних і суб’єктивних факторів. Засобом для досягнення мети газети служить сукупність текстів, в котрих аналізуються процеси і явища сучасної історії.
4.    Історія виникнення концепту „помаранчева революція”– досить складна, в зв’язку з чим в ньому неможливо одностайно виділити денотативне і пізніші конототивні значення. Якщо спочатку термін „революція” означав державний переворот, швидку зміну влади, найчастіше насильницьким способом, зміну політичної, соціальної чи економічної структури суспільства, то на теперішньому етапі розвитку він набув якісно нового значення. Основними характерними ознаками новітньої революції є підкреслено безкровний характер та радикально-демократичні настрої. Існують підстави говорити про цілу низку „кольорових” революцій, до яких відносять повалення режиму Слободана Мілошевича в Сербії (2000), Революцію троянд в Грузії (2003), Тюльпанову революцію в Киргизії (2005). Як власна назва, термін “помаранчева революція” стійко асоціюється у світі з Україною – це масовий рух проти фальсифікацій під час президентських виборів 2004 року в Україні.
5.    Доцільним було обґрунтування вибору контент-аналізу як методу дослідження заданої проблеми. Цей метод закріпився як науковий метод дослідження документів, який характеризується принципами об’єктивності, детального та повного розгляду об’єкта дослідження, строгого дотримання процедури. Високі вимоги до контент-аналізу роблять висновки таких досліджень більш надійними і достовірними, ніж при користуванні якісними методами. Контент-аналіз необхідний там, де потрібне об’єктивне і системне дослідження на матеріалах документів. Його можливості надзвичайно великі. Аналіз може бути спрямований на вивчення позатекстової реальності, у тому числі комунікатора, аудиторії, каналів інформації, способів підвищення ефективності сприймання, на виявлення закономірностей внутрішньої побудови документів тощо. У контент-аналізі органічно пов’язані якісна і кількісна сторони дослідження, інтерпретації висновків, не менш важливою справою є квантифікація даних.
6.    Нами було проведено м’який змістовний контент-аналіз ознак концепту „помаранчева революція” на матеріалі політичного дискурсу подій в Україні за листопад-грудень 2004 р. та листопад-грудень 2005 р. В якості корпусу даних були вибрані політичні статті з британських газет Тhe Guardian і The Times. Загалом було проаналізовано 40 статей (по 20 з кожної газети).
В результаті вивчення матеріалу було виділено 9 типів інтерпретації категорії „помаранчевої революції”, іншими словами, як розуміється ця категорія різними авторами, який зміст вкладають в неї в процесі обговорення різні учасники. Найчастіше цей концепт інтерпретується як „демократичний прояв” – на цей тип інтерпретації припадає близько четверті всіх вживань. Це пояснюється тим, що явище Помаранчевої революції інтерпретувалось як демократичний, мирний засіб зміни, реформування політичного становища українського суспільства. Друга за частотністю інтерпретація пов’язана з „формою впливу”, згідно якої досліджуване поняття висвітлюється, як боротьба західних правлячих сил за встановлення своєї влади на території пост-комуністичних держав. І лише на третьому місці знаходиться традиційне розуміння категорії „революція” як „зміни” чи „перевороту”. Решта інтерпретацій розміщуються по частотності в наступному порядку: „характеристика, ознака”, „політичний рух”, „Європейська модель мирних революцій”, „Вікно в Європу”, „досягнення”. Найменш вживаною є інтерпретація К-змінної „помаранчева революція” як „фестивалю”, оскільки, все-таки, основною сферою існування цього поняття залишається політична, а не розважальна.
Щодо оцінки цієї категорії різними авторами, то ставлення журналістів до досліджуваного поняття суттєво відрізняється в статтях за листопад-грудень 2004 року та за аналогічний період 2005 року. Протягом року імідж поняття „помаранчева революція” набув більш негативних оцінок.
Розглядаючи вживання концепту „помаранчева революція” по джерелам, не важко помітити що частіше до нього звертаються кореспонденти Тhe Guardian. В The Times частіше вживаються традиційні, політичні контексти, що окреслюють цю категорію як форму впливу, демократичний прояв, чи політичний рух. Це явище не є дивним, адже, Тhe Guardian є більш ліберальною, а отже більш вільною у виборі лексики, в той час як кореспонденти The Times дотримуються стриманих і виважених позицій.
Важливу додаткову інформацію про статус концепту „помаранчевої революції” в громадській свідомості дало вивчення взаємозв’язку між оцінками і інтерпретаціями. Такий аналіз вказав, що найбільше позитивних оцінок отримала інтерпретація „помаранчевої революції” як „демократичного прояву”, тобто революції, яка має форму мирного протесту, що не є дивним в контексті дискурсу досліджуваних подій. Проте, ця ж сама інтерпретація здобула і найбільш негативних оцінок, що пояснюється  частотністю вживання цієї інтерпретації в текстах газетних статей. Відповідно друге місце по здобутті позитивного ставлення посіла інтерпретація К-змінної як „форми впливу”, що обумовлюється зацікавленістю самої преси в пропаганді миротворчого та демократичного образу заходу.
Порівняння оцінок і інтерпретацій вказують на те, що суспільство скептично налаштоване на зміни які останнім часом відбуваються в політичній сфері. Це явище можна пояснити як зневірою у спроможність побудови демократичного суспільства новою владою, що обумовлена невдалими спробами у минулому році, так і побоюваннями щодо політичних змін у майбутньому.