.

Радянський партизанський рух на Рівненщині в роки німецької окупації 1941-1944 2

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з історії. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………… 3

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРТИЗАНСЬКОГО ТА ПІДПІЛЬНОГО РУХУ НА РІВНЕНЩИНІ….. 7

1.1. Історіографічний огляд та джерельна база дослідження……………. 7

1.2. Зародження партизанського та підпільного руху на Рівненщині.. 13

 

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПАРТИЗАНСЬКОГО ТА ПІДПІЛЬНОГО РУХУ НА РІВНЕНЩИНІ…………………………………………………………………………………. 21

2.1. Адаптація до окупаційних умов та вироблення нової стратегії партизанського супротиву ………………………………………………………………………………………… 21

2.2. Переломний етап у війні та роль партизан в перемозі над ворогом 25

 

РОЗДІЛ 3. БОРОТЬБА РАДЯНСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ ТА УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ……………………………………………………………………………. 35

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………. 44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………. 47

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, провівши дане дослідження у відповідності до поставлених завдань ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення:

Історіографію партизансько-підпільної боротьби в тилу ворога радянські історики поділили на такі хронологічні періоди: 1. від початку до кінця війни; 2. 1945 – до середини 50‑х років; 3. з другої половини 50‑х років до сьогодення.

Загалом історіографію з даної проблеми умовно можна поділити на три групи. До першої відносимо історико-мемуарні дослідження учасників національно-визвольних змагань. Другу групу становлять праці, які побачили світ за часів УРСР та незалежної України і мають яскраво виражену ідеологічну спрямованість проти ОУН та УПА і показують учасників українського національного підпілля як німецьких союзників та ворогів українського народу, праці є заполітизовані, малооб’єктивні. Третю групу становлять дослідження, які написані в часи незалежної України.

Розгортання партизанського руху на території Рівненщини й України в цілому поділено на три умовних етапи:

  • Перший етап (літо 1941 – весна 1942 pp.) – активізація підпільного руху на окупованих територіях, водночас численні втрати, зменшення кількості підпільних груп і організацій.
  • Другий, основний, етап (весна 1942 – осінь 1943 рр.) – поступова адаптація до окупаційних умов, вироблення нової стратегії, централізація управління партизанським рухом (створення УШПР); як наслідок – зростання активності, нанесення значних втрат німецьким арміям (рейдування, «рейкова війна»).
  • Третій етап (осінь 1943 – осінь 1944 рр.) – пік активності партизанських загонів на окупованій території (довготривалі рейди в німецький тил, відкрита боротьба проти окупантів, активна взаємодія з регулярними військами); розформування партизанських загонів

Зазначимо, що на осінь 1943 р. партизанський рух Рівненщини повністю сформувався і перетворився на злагоджену військову організацію. Координація дій Червоної армії і партизанських загонів якісно покращила ефективність підривної роботи в німецькому тилу. Німецьке командування почало відтягувати значні сили з фронту на боротьбу з підпільниками. Перемоги Радянського Союзу і наближення фронту остаточно укріпили позиції рівненського підпілля.

Підкреслимо, що в партизанські краї, як на острови радянської землі у ворожому тилу, йшли тисячі людей, шукаючи порятунку від кривавого терору окупантів, від вивезення в неволю до Німеччини. Бага­то з них вступало в партизанські загони, інші поселялися неподалік від розташування з’єднань і загонів і всіляко сприяли народним месникам.

Виникнення партизанських країв мало велике значен­ня для розвитку всенародної боротьби проти загарбників у західних областях України. Відновлення у глибокому тилу ворога радянських форм життя свідчило про те, що радянська влада за два неповні роки пустила тут таке глибоке коріння в народі, що захист її від загарбників він вважав своїм найпершим обов’язком.

Підсумуємо також, що сьогодні, коли українське суспільство пронизує безліч інтелектуальних дискусій щодо ключових моментів вітчизняної історії, однією з тем, що є національним каменем спотикання, можна вважати проблему протистояння радянського партизанського руху і українських націоналістів на території Рівненщини в період 1941-1944 рр., їх взаємосприйняття та взаємооцінка мети, методів боротьби та ролі в Другій світовій війні.

Отже, починаючи з 1943 р. на Рівненщині, як і по всій Західній Україні, особливо рельєфно вималювався конфлікт між радянськими партизанами, тоді краще знаними як «народні месники» – з одного боку, й членами ОУН(б) та УПА – з іншого. Головною причиною їхньої ворожнечі була різна мета боротьби: партизани жадали відновлення радянської влади, а українські націоналісти – України, вільної від комунізму. Однак, у нашій дипломній роботі ми звертаємо увагу на штучне конструювання партизанськими та націоналістичними пропагандистами негативного образу ворога, віддаємо належне витонченій тактиці уникнення від прямих військових сутичок, якої дотримувалися по обидва боки конфлікту.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Радянський партизанський рух на Рівненщині в роки німецької окупації 1941-1944 2”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

14 + eleven =