Принципи відображення міфологічного в Ромені Апдайка Кентавр

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу зі світової літератури. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Product Description

Зміст
Вступ………………………………………………………………………..3
1.    Міфологічні моделі в американській літературі другої
половини ХХ століття………………………………………………7
2.    Основні теми творчості Апдайка…………………………………..16
3.    Міф у романі Джона Апдайка «Кентавр»…………………………19
Висновок…………………………………………………………………….28
Спісок літератури…………………………………………………………. 31
Висновок
Проведене дослідження доводить плідність вивчення феномену міфу на міждисциплінарному рівні: на стику культурології, філософії, естетики, літературознавства з залученням даних з інших наукових областей. Ми переконалися, що в дослідженнях подібного роду виправдовують себе комплексний підхід, принципи системності, конкретності, історичності, цілісності.
У цьому дослідженні визначено роль і місце міфів, міфологізації, міфотворчості в культурному просторі США кінця XIX – XX ст. У вироблених гуманітарною наукою концепціях міф популяризував у качестве загальної психоментальних матриці, або універсальної ритуально-поведінкової схеми, або ємною логічної структури, – але різноманітні підходи сходилися в тому, що стверджували в ньому наявність фундаментальних, родових рис людської свідомості. Концептуальність і універсальність міфологічних моделей багато в чому зумовили їх художню продуктивність в зображенні різного роду «буттєвих начал», не обмежених певними соціально-історичними рамками. Протягом XX століття міфопоетичної схеми виявилися активно затребувані в західноєвропейському та російською мистецтві. У дисертації також доводиться безпосередній зв’язок міфології і художньої культури в умовах виникнення літературної традиції, коли міф як би «перетікає» в літературні твори.
Звернення до міфу, а саме переосмислення міфу, йшло в двох напрямках: ідеологіческком та естетичному.
Ідеологічне переосмислення міфу полягала в його гуманізації, тобто в спробі створити героя відчуває, мислячого, що має свою індивідуальну, людську біографію, пристрасті і т.д.
Естетичне переосмислення міфу в XX ст. пов’язано з новим зверненням до романтичної теорії мистецтва Шеллінга, в якій він стверджує, що будь-який твір мистецтва має стати «нової міфологією», особистої міфологією автора. Будь-яка творчість має створювати світ, нову реальність, в основі творчості повинна лежати фантазія, перетворююча логіку звичної дійсності.
Прояв інтересу до творчості Дж. Апдайка визначає його статус як письменника, що переступили рубіж третього тисячоліття, підтверджуючи значимість їхньої творчості не тільки в історико-культурному контексті США, але і в контексті всього світу.  Апдайк своєю творчістю створює одну з найважливіших сторінок історії американської літератури, без детального вивчення і правильного розуміння якої не може бути побудована об’єктивна картина розвитку літератури і культури США в XX столітті.
Початє нами дослідження доводить, що світосприйняття художників базується на неоміфологізм як способі мислення. Навіть сам спосіб структурування творів письменника нагадує своєї епічної, жанрової відкритістю, недомовленістю, інтерпретацією одних і тих же подій різними оповідачами Старозавітні і Новозавітні притчі. Саме міфотворчість як світовідчуття, як «загальна реальність для всіх часів», дозволило письменникові, незважаючи на жанрову відкритість багатьох творів, створити цілісну систему, модель світу, «універсум прототипів», досягти узагальнень «космологічного характеру». Апдайк створює свою оригінальну міфологію, яка має рисами міфології традиційною.
Роман Апдайка «Кентавр», де міфологія є «самим ядром книги». Апдайк кладе в основу твору античний міф про благородного кентавра Хірон, який пожертвував дарованим йому безсмертям на користь Прометея. Міф допомагає виявити справжній масштаб колізії, що розгортається в нудній повсякденності. У постійному контрасті реального і міфологічного розгортається основна тема «Кентавра» – занепад, зубожіння, здрібніння громадського та приватного життя.
В роботі визначена функція неоміфологізма, яка зводиться до префігурації тих чи інших системних елементів міфем, метарассказов, міфологій. Крім цього, під типом міфологізма ми розуміємо світогляд письменника і використовувані ним прийоми введення міфологічних структур у текст твору. Міфологічні елементи використовуються для структурування предметного світу і системи образів, для характеристики персонажа як творця певного міфу. Залучення деяких міфологем покликане також полегшити рецепцію тексту .
За межами нашого дослідження виявився і численний ряд проблем, які можуть служити благодатним матеріалом у вивченні як літературної спадщини Дж. Апдайка, так і всього американського художньо-культурного процесу.