.

Політика німецької окупаційної адміністрації на теренах Галичини в роки другої світової війни (1941-1944)

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з історії. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ПЛАН
І. Встановлення окупаційної влади на теренах Галичини в роки Другої світової війни.
1. Створення дистрикту «Галичина» та встановлення німецької адміністрації
2. Органи влади та управління
ІІ. Політика німецької адміністрації щодо економічного освоєння дистрикту «Галичина».
1.    Економічна політика у сфері промисловості
2.    Експлуатація сільського господарства краю та селянства
3.    Українське шкільництво
ІІІ. Історіографія дослідження.
ВИСНОВКИ

Відповідно до поставлених мною завдань під час дослідження, можна зробити наступні висновки. Напавши на Радянський Союз, Нiмеччина перш за все прагнула захопити новi територiї i встановити гегемонiю в Європi. Щоб це було легше зробити, потрiбно було роздiлити  Радянський Союз з метою послабления ворога. Україну нацистська Нiмеччина роздiлила на окремi окупацiйнi зони. Галичину було приєднано до Генеральної губернiї як п’ятий дистрикт. В структурi захоплених рейхом територiй упродовж німецької окупацiї у правовому вiдношеннi дистрикт «Галичина» не отримав «спецiального статусу». Однак важливо вiдзначити, що окреме полiтичне мiсце Галичини в системi окупованих Нiмеччиною територiй детермiнувалося передбаченим для неї нацистами призначенням бути областю рейху. Водночас у надзвичайних умовах окупацiї особливе трактування дистрикту Галичина нiмецькою адмiнiстрацiєю створило вiдносно кращi умови для iснування її жителям.
В цілому діяльність німецьких адміністративних органів у дистрикті «Галичина» була спрямована на здійснення жорстокого колоніального управління. Спочатку встановлене військове управління мало забезпечити підготовку основи для діяльності цивільної адміністрації і, головне, організувати постачання фронтових підрозділів вермахту всім необхідним за рахунок місцевих ресурсів. Головним завданням органів окупаційної адміністрації було здійснення окупаційної політики, виходячи з «інтересів Німеччини», про що йшла мова ще в оперативних директивах для цивільного управління по всій окупованій Німеччиною території.
При формуванні цивільної адміністрації в дистрикті «Галичина» було створено широку мережу німецьких карально-поліційних органів, що були тісно взаємопов’язані й постійно координували між собою власну службову діяльність – СП і СД.
Соцiальна полiтика  в Галичинi дещо вiдрiзнялася вiд соцiальної полiтики на iнших окупованих землях, але в основному вписувалася в загальну схему полiтики нацистiв щодо рiзних суспiльних верств окупованих територiй. Як i для iнших дистриктiв Генеральної губернiї, для дистрикту «Галичина» був характерний низький рiвень соцiального захисту мiсцевих жителiв, обмеженi можливостi якого окупаційна адмiнiстрацiя пояснювала труднощами воєнного часу. У соцiальному планi «гiтлерiвський порядок» в Галичинi зводився до iнтенсивної експлуатацiї рiзних соцiальних груп краю, зокрема селянства, без належно винагороди за здiйснення ними затрат. Позбавленi основних громадянських прав рiзноманiтнi суспiльнi категорiї населення Галичини в екстремальних умовах вiйни i окупацiйного режиму опинилася у край важких обставинах iснування. Така полiтика фашистiв наштовхувалася на зростаючий опiр народної маси, що знаходило свiй вияв у рiзних формах протесту проти полiтики нiмецької влади. Особливо негативним було ставлення до полiтики масових депортацiй укранської молодi у Нiмеччину на примусовi роботи.
Протягом трьох років німецько-фашистські окупанти систематично грабували народне господарство дистрикту «Галичина»: руйнували заводи і фабрики, вивозили до третього рейху промислове устаткування, сировину і матеріали, а також людей.
В економічному плані, втрати краю були вкрай важкими. Інтенсивна трудова експлуатація, яка подекуди поєднувалась з методами соціального заохочення селянства, нацистській Німеччині забезпечити протягом 1942-1943 років значні продовольчі поставки на потреби верхмату та рейху. Соціальна політика окупаційної адміністрації  щодо українського селянства галицьких земель визначалась цілями та завданнями економічної експансії взагалі та необхідністю ефективного використання трудових ресурсів сільського господарства України зокрема.
Німецька освітня політика в Галичині передбачала довготермінову програму перетворення мешканців краю на робочу силу Третього рейху. Тому основними елементами  нової освітньої політики стали народні та професійні школи, які мали забезпечити мінімальний рівень освіти молодшого покоління і підготувати його до найпростіших функцій у сільському господарстві та промисловому виробництві, ремеслі й торгівлі. Українська школа на Галичині періоду німецької окупації – це копіювання «нової» німецької школи. Відділ науки і навчання дистрикту «Галичина» виходив з того, що німецька школа є частиною націонал-соціалістичного виховного ладу. Однак, саме в цій школі виховувався не патріот-українець, а покірний раб нацистського режиму, кваліфікована дешева робоча сила, яку окупаційна влада вербувала на роботу в Німеччину.
Говорячи про    історіографічну літературу, присвячену розглянутій темі, слід зазначити про її недостатню кількість. Це пов’язано з тим, що дана проблематика є однією з малодосліджених і оминалась увагою дослідників. Протягом половини століття розробки теми про окупаційну політику німецької адміністрації в Галичині її історіографічному аналізу було приділено незначну увагу. Галичина переважно згадується в літературі в деяких аспектах поряд з історією України в Другій світовій та Вітчизняній війнах. Тому можна стверджувати, що потреба досліджувати дану проблематику залишається актуальною і на сьогодні.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Політика німецької окупаційної адміністрації на теренах Галичини в роки другої світової війни (1941-1944)”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

2 × one =