Передача безеквівалентних граматичних конструкцій в художній літературі (на прикладі роману Оскара Вайльда Портрет Доріана Грея)

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНИХ ГРАМАТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ………………………………………………………..7
1.1 Способи перекладу інфінітивних конструкцій…………………………………………………………………………………………….8
1.1.1 Переклад об’єктних інфінітивних конструкцій    9
1.1.2 Переклад суб’єктних інфінітивних конструкцій    12
1.1.3 Переклад інфінітивної конструкції з прийменником for.    16
1.2 Способи перекладу дієприкметникових конструкціій.    20
1.2.1 Переклад об’єктних дієприкметникових конструкцій    20
1.2.2 Переклад суб’єктних дієприкметникових конструкцій    22
1.2.3 Переклад абсолютних дієприкметникових конструкцій.    23
1.3 Способи перекладу герундіальних конструкцій.    25
РОЗДІЛ 2 ПЕРЕДАЧА БЕЗЕКВІВАЛЕНТНИХ ГРАМАТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ ОСКАРА ВАЙЛЬДА „ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ”:    30
2.1 Особливості передачі інфінітивних конструкцій в перекладах роману    30
2.1.1 Передача суб’єктних інфінітивних конструкцій.    30
2.1.2  Передача об’єктних інфінітивних конструкцій    38
2.1.3 Передача інфінітивних конструкцій з прийменником   for    44
2.2 Особливості передачі дієприкметникових конструкцій в перекладах роману    48
2.2.1 Передача об’єктних дієприкметникових конструкцій    48
2.2.2 Передача суб’єктних дієприкметникових конструкцій    51
2.2.3 Передача абсолютних дієприкметникових конструкцій    53
2.3 Особливості передачі герундіальних конструкцій в перекладах роману    57
Висновки    63
Список використаної літератури    67

Висновки
З огляду на поставлені завдання та виконану роботу, можна підбити наступні підсумки.
1. Переклад безеквівалентних граматичних конструкцій здійснюється багатьма способами, вибір яких залежить від наступних факторів: синтаксична функція конструкції в реченні, її місце в реченні,  значення дієслова, що вводить конструкцію, її семантичне навантаження. Варто зазначити, що думки різних дослідників стосовно основних способів перекладу здебільшого збігаються. Однак, Корунець І. В. виділяє більше способів перекладу інфінітивних конструкцій, а саме: переклад за допомогою інфінітива, іменника, фразового або простого присудка. Однак, ці способи не суперечать, а доповнюють пропозиції інших дослідників.
Отже, об’єктні інфінітивні конструкції можуть перекладатися підрядним додатковим реченням, інфінітивом у функції предикатива, іменником тощо. Суб’єктні інфінітивні конструкції окрім підрядного додаткового речення можуть перекладатися за допомогою неозначено-особового речення та безособового речення, що містить пасивний дієслівний присудок на -но, -то. Інфінітивний зворот з прийменником for перекладається інфінітивом, підрядним реченням, особовою формою дієслова, іменником у функції додатку.
Суб’єктні дієприслівникові звороти перекладаються неозначено-особовими реченнями з дієсловами у пасивному стані, після яких стоїть сполучник “що”, “як”. Крім того, такі конструкції можуть перекладатися складним реченням, що вводиться неозначено-особовим реченням або інфінітивом, наприклад, “Повідомляють/ Повідомляється” тощо. Об’єктні дієприкметникові конструкції передаються за допомогою підрядних обставинних речень, іменника/іменного словосполучення. Абсолютні дієприкметникові конструкції трансформуються при перекладі в підрядні речення причини або умови, а також в дієприслівникові звороти. Вибір способу перекладу абсолютних дієприкметникових конструкцій головним чином залежить від місця конструкції в реченні. Якщо вона стоїть на початку речення, то її слід перекладати підрядним реченням причини, а якщо вона стоїть в кінці речення, її можна перекладати підрядним реченням зі сполучниками “а”, “при цьому”, “до того ж”.
Герундіальні конструкції перекладаються підрядним означальним та обставинним підрядним реченням, іменним словосполученням, інфінітивом,  дієприкметниковим зворотом. Вибір способу передачі герундіальних конструкцій головним чином залежить від синтаксичної функції, що її виконує конструкція в реченні. Отже, якщо герундіальна конструкція виступає додатком, її слід перекладати іменником, інфінітивом, підрядним додатковим реченням. Якщо вона виконує функцію означення, її доцільно перекладати означальним підрядним реченням або інфінітивом. Якщо герундіальна конструкція виконує функцію обставини, її зазвичай перекладають підрядним обставинним реченням або дієприслівниковим зворотом.
2. Аналіз текстів перекладу роману Оскара Вайльда показав, що в основному   перекладачі Р. Доценко  і М. Абкіна застосовували ті способи передачі безеквівалентних граматичних конструкцій, які висунули науковці. Однак, інколи на практиці перевага надається тим способам, які не є типовими у теоретиків. Наприклад, при перекладі суб’єктної дієприкметникової конструкції перекладач Р. Доценко вдається не до використання підрядного речення, що є типовим для перекладу цих конструкцій, а до використання безособового речення, що слугує допоміжним способом. Крім того, простежуються значні розбіжності у поглядах стосовно перекладу самостійних дієприкметникових зворотів. Більшість дослідників притримуються думки, що такі конструкції доцільно перекладати підрядним реченням умови або причини. Однак, на практиці простежується тенденція до використання дієприслівникового звороту, складносурядних речень, складних речень з безсполучниковим зв’язком. Однак, при співставленні цих двох підходів можна помітити, що останній не забезпечує передачі причинно-наслідкових зв’язків присутніх в англійському реченні.
3. Порівняльний аналіз текстів оригіналу та перекладу роману Оскара Вайльда доводить, що не завжди вдається передати імпліцитне значення та емфатичне навантаження виражене в безеквівалентних граматичних конструкціях. Варто зазначити, що іноді  перекладачі уникають передачі безеквівалентних конструкцій, вдаючись до нульового або описового перекладу. Отже, вони мають на меті передати основний зміст речення, а не його граматичне оформлення. Внаслідок цього при перекладі втрачається імпліцитне значення закладене в безеквівалентних граматичних конструкціях. Таким чином, українській варіант тяжіє до дискретної передачі дійсності в порівнянні з першоджерелом.
4. Порівняльний аналіз українського та російського варіантів перекладу виявив, що як український перекладач Р. Доценко, так і російська перекладачка М. Абкіна, переважно застосовують однакові способи перекладу безеквівалентних граматичних конструкцій. Отже, український і російський перклади є рівноправними. Однак, в багатьох випадках як російські, так і українські перекладачі уникають прямої передачі англійських конструкцій, вдаючись до нульового або описового перекладу. Обидва варіанти перекладу передають основне значення оригіналу, хоча інколи перекладачам не вдається адекватно передати семантичну та синтаксичну цінність конструкцій. Варто зазначити, що український переклад більш  наближеним до оригіналу, оскільки він спрямований на автора, в той час як російський переклад спрямований на читача.
5. Проаналізувавши частоту вживання безеквівалентних граматичних конструкцій, можна помітити, що найчастіше в романі Оскара Уайльда вживаються суб’єктні інфінітивні конструкції. В тексті було знайдено 101 суб’єктних інфінітивних конструкцій, що складає 71% всіх конструкцій. Крім того, було знайдено 32 об’єктних інфінітивних конструкцій, що складає 21%, 10 інфінітивних конструкцій з прийменником for, що складає приблизно 7% всіх інфінітивних конструкцій, загальна кількість яких становить 143 конструкції. Стосовно дієприкметникових конструкцій, то їх кількість становить 51 конструкцію, з яких суб’єктних дієприкметникових конструкції – 2, що становить 5% всіх дієприкметникових конструкцій, об’єктних дієприкметникових конструкцій – 36, що становить 69,4%, абсолютних дієприкметникових конструкцій – 13, що становить 26,5%.  Крім того, в романі було знайдено 18 герундіальних конструкцій.
Процентне співвідношення всіх конструкцій до загальної кількості   безеквівалентних граматичних конструкцій     знайдених в романі „Портрет Доріана Грея” має наступний вигляд: суб’єктні інфінітивні конструкціі становлять 47,6% всіх конструкцій, об’єктні інфінітивні конструкції – 15%,  інфінітивних конструкцій з прийменником for – 4,7%, суб’єктні дієприкметникові конструкції – 0,9%,  об’єктні дієприкметникові конструкції – 17,9%, абсолютниі дієприкметникові конструкції – 6%, герундіальні конструкції – 8,5%. Отже, найбільш вживаними конструкціями є сукб’єктні інфінітивні конструкції, а найменш вживаними – суб’єктні дієприкметникові конструкції.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Передача безеквівалентних граматичних конструкцій в художній літературі (на прикладі роману Оскара Вайльда Портрет Доріана Грея)”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ten + 1 =