Особливості територіальної організації господарства

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ………………………………………………………………………….5
1.1 Сутність понять “ економічний район ” та “економічне районування”………………………………………………………………………..5
1.2 Особливості територіальної організації господарства економічних районів……………………………………………………………………………..9
1.3 Основні районоутворюючі фактори………………………………………..12
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА СТОЛИЧНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ…………..16
2.1 Особливості територіальної організації господарства Столичного економічного району…………………………………………………………….16
2.2  Аналіз розвитку Столичного економічного району за 2006-2008 рр……20
2.3  Характеристика промислових вузлів Столичного економічного району…………………………………………………………………………….24
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СТОЛИЧНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ……………………………………………………27
3.1 Окреслення напрямків міжрегіональної співпраці Столичного економічного району……………………………………………………………..27
3.2 Визначення пріоритетних напрямків розвитку Столичного економічного району……………………………………………………….……………………29
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….36
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..37

ВИСНОВКИ

Отже, економічне районування як метод наукового дослідження та регулювання територіальної організації господарства являє собою поділ території країни на окремі таксони – райони, що відповідають ознакам  специфіки і цілісності. Значний внесок у вивчення проблем економічного районування зробили українські вчені Ф.З.Заставний, М.Д.Пістун, О.І.Шаблій,  Е.Алаєв , П.М.Алампієв та інші. Існує декілька визначень економічного району, більшості з них підкреслюється його об’єктивна сутність, цілісність, спільність, спеціалізація. В загальному можна сказати, що економічний район – територіально цілісна частина національної економіки, що має спеціалізацію, визначену її місцем у територіальному поділі праці, міцні внутрішні зв’язки, що об’єднують господарство, суспільство і природу в єдиний територіальний соціально-економічний комплекс.
Для управління економічним та соціальним розвитком регіонів надзвичайно важливе значення має знання територіальної структури господарського комплексу як інваріанта його територіальної організації. Аналіз і оцінка територіальних пропорцій продуктивних сил, динаміки їх зміни дозволяє визначити основні напрями регіональної  політики та здійснити цілеспрямоване управління формуванням територіальної структури виробництва згідно з природними, соціальними й економічними можливостями територій  з урахуванням територіального поділу праці.
Економічний район формується і розвивається за допомогою низки факторів, серед яких є природні, економічні, історичні та інші. Основними серед них є економічні.
Господарство економічного району являє собою високорозвинуту багатогалузеву промисловість і сільськогосподарське виробництво, що досить тісно пов’язані між собою. Проте промисловість у цілому переважає над сільськогосподарським виробництвом.
Основними галузями є машинобудування, хімічна, легка і харчова промисловість. У районі вирощують цукрові буряки, льон-довгунець, хміль, картоплю, зерно, виробляють молоко і м’ясо. Більш як четверту частину валової продукції промисловості району виробляє машинобудування.     Хімічна промисловість району не має такого повсюдного розміщення, як машинобудування і металообробка. Провідною галуззю сільського господарства району є рослинництво. Продукцію рослинництва і тваринництва району переробляє потужна харчова і легка промисловість.
На території Столичного економічного району сформувалися такі основні промислові вузли: Київський, Білоцерківський, Житомирсько-Бердичівський, Коростенський, Ніжинський, Новоград-Волинський, Прилуцький, Фастівський та Чернігівський.
За останні роки відбулися істотні зміни в структурі і господарстві різних регіонів України, які підняли на рівні областей і господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення продуктивних сил. Вигідне економіко-географічне та транспортно-географічне положення Столичного економічного району обумовлене його розташуванням на перетині найважливіших господарських, транспортних, торгових шляхів передбачає більш високий розвиток, порівняно з іншими регіонами України. Столичний економічний регіон є найбільшим транспортним вузлом України, до якого сходяться основні залізничні, автомобільні, повітряні та річкові магістралі. У районі сконцентрований значний економічний потенціал з багатогалузевою промисловістю, системою галузей комунального господарства, розвинутою мережею транспорту і зв’язку та іншими галузями матеріальних і нематеріальних послуг. За останній період відбулося зменшення обсягів виробництва майже в усіх галузях народного господарства — хімічній, машинобудуванні і металообробці, деревообробній і целюлозно-паперовій, легкій промисловості, промисловості будівельних матеріалів та агропромисловому комплексі. За темпами економічного розвитку, рівнем життя населення, показниками зайнятості Столичний економічний район знаходиться в кращому становищі. І зараз на тлі масштабних структурних зрушень і економічної кризи, яка у охопила всі території країни ,відбуваються проблемні процеси в  розвитку кожного економічного району та  національною виробництва країни.
Потреби господарства району у великій кількості сировини, палива, різних товарів, які тут не виробляються, а також необхідність збуту своїх товарів зумовлюють значну географію його економічних зв’язків. Район має економічні зв’язки як з іншими економічними районами України, так і з багатьма зарубіжними країнами. Район співпрацює з всіма економічними районами України. Вугілля сюди надходить з Донбасу, нафтопродукти, трактори, вантажні автомобілі – з Північно-Східного району, продукція чорної і кольорової металургії – з Придніпровського, а з Центрального і Подільського – продукція сільського господарства, сільськогосподарські машини, мінеральні добрива, устаткування для харчової і легкої промисловості та ін.
Щодо пріоритетних напрямків розвитку Столичного економічного району, в господарському комплексі пріоритет має надаватись в першу чергу вже розвинутим галузям промисловості – харчовій, легкій, машинобудуванню та іншим; на оптимізацію структури розвитку всіх ланок агропромислового комплексу відповідно до кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього продовольчих ринків; розвиток наукоємних виробництв для випуску електронної техніки, електропобутових та інших товарів народного споживання. Комплексний розвиток району вимагає вдосконалення територіальної організації господарства, зменшення контрастності в розвитку центру й периферії. Цьому сприятиме активізація соціально-економічного розвитку окраїнних територій, особливо північної та північно-західної поліської частини району.
Отже, Столичний економічний район – це цілісна структурна ланка народного господарства України, яка характеризується стабільним розвитком і значним внеском у національну економіку.