Особливості самосвідомості студентів з адиктивною поведінкою (на прикладі тютюнопаління)

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з психології та соціології. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………………………………………..     3
Розділ 1. Адиктивна поведінка студентів та особливості їх самосвідомості………..  5
1.1.    Адиктивна поведінка як специфічний тип девіантної поведінки…………………………………………………………………………5
1.2.    Суть самосвідомості як психологічного утворення……………………10
1.3.    Характеристика основних складових самосвідомості особистості……………………………………………………………..14
Розділ 2. Емпіричне дослідження самосвідомості студентів з адиктивною поведінкою (на прикладі тютюнопаління). …………………………………………….18
Висновки…………………………………………………………………………………………………………………….28
Список використаної літератури
Додатки
ВИСНОВКИ
У дослідженнях особистості важливе місце займає вивчення особливостей самосвідомості студентів з адиктивною поведінкою, яке не можливе без урахування  закономірностей розвитку особистості, її Я-концепції, смисложиттєвих орієнтацій, самооцінки, цінностей осіб, які палять, мотивів такої поведінки, сприйняття та ставлення до свого Я, спрямованості на майбутнє.
На основі теоретичного та емпіричного досліджень ми прийшли до наступних висновків.
Адиктивна поведінка студентів, а саме тютюнопаління – це один з видів  адиктивної поведінки, який характеризується формування у студентів прагнення змінити свій психічний стан за допомогою паління. Проблема адикції починається тоді, коли прагнення відходу від реальності, зв’язане зі зміною свідомості і, в свою чергу, самосвідомості особистості.
В результаті дослідження було виявлено основні відмінності самосвідомості студентів-адиктів і студентів-неадиктів. Середній рівень усвідомленості власного життя у неадиктів вищий, ніж у адиктів. Тобто неадитивні студенти характеризуються наявністю чітко поставлених життєвих цілей, з якими їхнє життя стає осмисленим, направленим і перспективним. Студенти-адикти навпаки важко ставлять життєві цілі або взагалі характеризуються їх відсутністю, незадоволеністю власним життям в теперішньому, але більшість з них прагне до змін в майбутньому. Вони не вірять в здатність своїх сил контролювати життєві події.
У студентів-неадиктів переважає високий рівень самооцінки і позитивна установка на себе, тоді як у студентів-адиктів рівень самооцінки в середньому низький або нижче середнього і спостерігається негативна установка на себе.
Виявлено також, що образ Я як уявлення особистості про саму себе і про те, якою вона повинна чи хотіла б бути, у студентів-адиктів і студентів-неадиктів також має свої відмінності. Неадикти оцінюють свій образ Я в позитивному світлі, тоді як адикти висловлюють негативні характеристики з приводу власного Я.
Осмисленість життя і самооцінка адиктивних студентів не має значного зв’язку, в той час як ці категорії тісно взаємопов’язані між собою у студентів-неадиктів. Це свідчить про те, що адиктивні особистості неадекватно оцінюють свої можливості та не співвідносять їх з смислом свого життя. Цілі, які вони ставлять перед собою, не завжди здатні втілити в життя, тому це значною мірою позначається на задоволеності студентів-адиктів своїм життям. Вони не мають уявлення про себе як про сильних особистостей, щоб побудувати своє життя у відповідності до поставлених перед собою цілей. Студенти-неадикти навпаки вважають себе сильними особистостями, здатними, втілювати прийняті рішення в життя.
Отже, гіпотеза нашого дослідження про те, що самосвідомість студентів з адиктивною поведінкою має свої змістовні особливості підтвердилася.