Особливості політичного дискурсу в американському варіанті англійської мови ( на прикладі передвиборчих дебатів Обами та Маккейна 2008р.)

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ    7
1.1 Поняття дискурсу та політичної філології    7
1.2 Характеристики та ефективність політичного дискурсу    9
1.3 Відстоювання точки зору в політичному дискурсі    14
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ АМЕРИКАНСЬКОГО ПЕРЕДВИБОРНОГО ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕДВИБОРЧИХ ПРОМОВ ОБАМИ ТА МАККЕЙНА 2008 р.)    17
ВИСНОВКИ    34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ    37
ДОДАТКИ    42
ВИСНОВКИ

Таким чином, провівши дане дослідження у відповідності до поставлених завдань ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення:
Основною метою варіювання на мовному рівні було визначено схилення людини до сприйняття поглядів, образів, стану речей, потрібних чи вигідних мовцеві. Для цього існують лінгвістичні, комунікативні, семіотичні та когнітивні передумови. Типологія мовних механізмів впливу розглядається в роботі з декількох точок зору. У таксономічному описі засоби впливу розподіляються по рівнях мовної системи: фонетично-фонологічному, лексичному, синтаксичному. З процедурної точки зору типологія мовних механізмів впливу ґрунтується на когнітивних перетвореннях знань. Як було виявлено в ході дослідження найбільш поширеними є механізми мовного варіювання на лексичному рівні, що виявляється у старанному підборі лексики, вживанні вузькоспеціалізованої термінології та порядку слів при перерахуванні.
Вивчення політичного дискурсу в лінгвістиці розпочалось порівняно нещодавно, тому досі не існує єдиного визначення цього поняття. Суттєві розбіжності існують і в підходах до вивчення мови політики. При її дослідженні найбільш поширеними є критичний, когнітивний, описовий та кількісний методи, кожен із яких розглядає політичний дискурс у якомусь одному специфічному аспекті.
Слід зазначити, що інтенції лежать в основі ментальної моделі дискурсу, зокрема, електоральний дискурс демонструє наявність нежорстких паралелей і зв’язків типів інтенціональних станів і типів мовних стратегій, а також тактик їхньої вербалізації в дискурсі, причому інтенції мають тенденцію реалізуватися у вигляді кластера.
Проаналізувавши промови та підкріпивши їх прикладами можемо підсумувати, що у своїх промовах Барак Обама використовує стратегію „самовихваляння та створення власного позитивного іміджу” у 20% випадків з усіх стратегій, а Джон Маккейн – у 25%.
Як бачимо після аналізу виступів кандидатів, Барак Обама звертався до стратегії „критики та дискредитації суперника” в 15% випадків, тоді як Маккейн – в 35%. Це свідчить про те, що у Джона Маккейна це була основна стратегія. В той же час вона була не досить успішною у порівнянні зі основною стратегією Обами – „стратегією змістовного аналізу й оцінки ситуації”.
Розглянувши промови Обами і Маккейна можемо зробити узагальнення, що до стратегії „аналізу ситуації” кандидати зверталися абсолютно в різних пропорціях: Барак Обама використовував її аж у 35% з усіх стратегій, коли Джон Маккейн – лише у 15%. Можемо зробити висновок, що саме стратегія „аналізу ситуації” була основною в Обами.
Підсумовуючи зазначимо, що після аналізу виступів кандидатів ми узагальнюємо, що дана стратегія майже не використовувалася кандидатами у промовах: лише у 5% випадків в кожного. В той же час підкреслимо, що Дж. Маккейн при використанні стратегії лише представляє свою точку зору на певну подію або аспект, а Б. Обама – не виправдовується з якого-небудь „нападу” суперника, а каже про свої наміри і плани.
Цікавим зі стилістичної точки зору є той факт, що Джон Маккейн свої промови закінчував однаковими словами. Стратегія „спонукання та маніпулювання аудиторією використовувалася кандидатами в 10% випадків в кожного.
Аналіз змісту публічних виступів Барака Обами та Джона Маккейна дає уявлення про ментальну модель дискурсу й дозволяє виділити ряд провідних інтенцій (наявність супутніх і метакомунікативних інтенцій залежить від провідних інтенцій і жанрів дискурсу). Наочне й узагальнене уявлення ментальної моделі дискурсу досягається застосуванням розробленої Т.Н. Ушаковой й ін. [8] спеціальної процедури «згортання» аналізованих текстів, що дозволяє в досить компактній формі представити ментальну карту дискурсу як послідовності наступних основних інтенцій (кількісні дані для електорального дискурсу наведені приблизно): у Барака Обами самопрезентація: 20%, аналіз ситуації 35%, критика й дискредитація суперника 15%, попередження й викриття 5%, спонукання й вплив на аудиторію 25%. У Джона Маккейна це виглядало так: самопрезентація: 25%, аналіз ситуації 15%, критика й дискредитація суперника 35%, попередження й викриття 5%, спонукання й вплив на аудиторію 20%.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Особливості політичного дискурсу в американському варіанті англійської мови ( на прикладі передвиборчих дебатів Обами та Маккейна 2008р.)”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

4 × 3 =