.

Особливості навчання читанню газетних статей англійською мовю на різних ступенях середньої ЗОШ

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з педагогіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

Зміст

Вступ    6
Розділ  1. ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТНОГО СТИЛЮ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТ    6
1.1 Функціональні особливості  публіцистичних текстів як різновиду
масової комунікації    6
1. 2. Стилістичні особливості публіцистики    9
Розділ 2. МЕТОДИКА РОБОТИ З ГАЗЕТОЮ В ШКОЛІ    25
2.1 Навчання безперекладному розумінню    25
2.2 Етапи роботи над газетним текстом    26
Розділ 3. ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК ЧИТАННЯ.    31
3.1. Граматичні вміння, навички й механізми читання    31
3.2 Граматичний матеріал для навчання читанню    33
3.3 Вправи для формування рецептивних граматичних навичок читання    34
Розділ 4. РОЗВИТОК ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК ЧИТАННЯ    39
4.1 Лексичні вміння, навички й механізми читання    39
4.2 Вправи для формування рецептивних лексичних навичок читання    42
Висновки    47
Список використаної літератури    51
Додатки    55
Висновки

Розглянувши стилістичні особливості мови публіцистичних текстів США, можна виділити основні засоби виразності даних текстів. Це, насамперед, велика кількість нових слів. Їхня поява зумовлена швидким розвитком науки та техніки, появою нових реалій, відмиранням застарілих слів. Журналісти не лише використовують новоутворення, а й активно долучаються до витворення нової живої та образної мови. Основними способами творення нових слів є наступні: афіксація, конверсія та словоскладання. Найбільш продуктивними серед них є словоскладання та афіксація.
Метафори та метонімії виконують важливу роль для привернення уваги читачів, для створення емоційного впливу. Вони також допомагають зробити складний текст легшим для сприйняття. Метафори є одним із джерел для поповнення арсеналу кліше, термінів, неологізмів. Номінативні метафори дають назви, а концептуальні дають назви та означають певні явища, стани, що до того не мали назви.
Термінологічна лексика використовується у публіцистичних текстах дедалі частіше та ширше. Багато термінів переходять у інші сфери, набуваючи при цьому нових значень, нерідко метафоричних. На даний час спостерігається більш вільне мігрування термінів із однієї сфери в іншу. Поряд із загальновідомими термінами, які вживаються  порівняно часто, використовуються і вузькоспеціальні терміни та професіоналізми, що мають обмежену сферу використання.  Професійна лексика надає статті вагомості та глибше розкриває її зміст з професійної точки зору; читач отримує детальнішу інформація, що стосується явища чи предмета, про який повідомляє журналіст.
На противагу спеціальній лексиці виступає сленг. Він відноситься до розмовній мові і має свої особливості для кожної епохи та частини суспільства. Лексичні одиниці, що відносяться до розмовного стилю, теж надають висловлюванню певного забарвлення, проте можуть вживатись майже у всіх статтях, якщо тільки це не є офіційні повідомлення чи заяви. Їхнє значення відоме більшій кількості читачів, а тому зміст статті буде зрозумілий ширшому загалу.
Публіцистичні тексти насичені скороченнями, що передбачають певну обізнаність читача із інформацією, яку пропонують його увазі.
Поряд із зазначеними  лексичними групами, у мові публіцистичних текстів вживаються кліше.
У процесі глобалізації та вільного пересування людей із країни в країну, та постійного обміну досвідом та інформацією, неминучим є таке явище як запозичення та утворення інтернаціоналізмів. Для мови газет це питання є особливо актуальним, оскільки публікації висвітлюють події, що відбуваються по всьому світу, і часто для повноцінної передачі змісту, варто позначити подію чи якусь національну особливість певним, характерним для даної місцевості, словом чи словосполученням. Це створює ефект достовірності та переконливості.
Усі перераховані вище засоби є різними за своєю природою та особливостями, але їх об’єднує те, що всі вони слугують єдиній меті – перш за все, для створення певного бажаного образу – позитивного чи негативного. Усі вони застосовуються з метою впливу на свідомість читачів, скеровуючи її у необхідному напрямку.
Проаналізувавши газетні тексти можемо підсумувати, що вони можуть бути використані для навчання так званому безперекладному розумінню, що протиставляється в методичній науці розумінню на основі перекладу, тобто “перекладному” розумінню.
Підібравши підходящий по змісту і мовних труднощах газетний текст, учитель намічає такі етапи роботи з ним: 1. Ознайомлення учнів зі змістом матеріалу до читання (бесіда або вступне слово вчителя). 2. Роз’яснення окремих слів, граматичних моделей, словосполучень, зняття труднощів лексичного й граматичного характеру. 3. Виконання вправ, спрямованих на проникнення в зміст тексту й витяг інформації. (Деякі з них є загальними для ряду жанрів, інші – специфічними для того або іншого жанру.) 4. Виконання завдань виховного характеру.
Граматичні навички читання являють собою автоматизовані компоненти складного психолінгвістичного процесу прийому й переробки тексту, пропонованого в графічній формі. При навчанні читанню іноземною мовою граматичні навички можуть формуватися як інтуїтивно, так і на основі усвідомлення граматичних особливостей мовного матеріалу й операцій, здійснюваних у процесі його сприйняття й переробки.
В той же час, при розгляді явищ у навчальній граматиці треба насамперед виходити із внутрішніх фундаментальних властивостей граматики, що випливають із її інформаційної природи. При навчанні варто розрізняти наступні види граматичних ознак: позитивні й нульові ознаки; омонімічні ознаки; помилкові ознаки та корелятивні ознаки.
Вправи для формування й становлення рецептивних граматичних навичок можна розділити на вправи, що формують механізми дізнавання й розпізнавання засвоюваних граматичних явищ (ці вправи носять направлено-аналітичний характер), вправи, що формують механізми структурування й синтезування (членування на синтагми й об’єднання синтагм у реченні), і вправи в автоматизованому сприйнятті граматичних явищ.
Під лексичними механізмами читання розуміється система дій й операцій, що забезпечує прийом і переробку лексичної інформації тексту. Первинним лексичним механізмом є механізм дізнавання слів і морфем, що актуалізується на основі звірення еталонних графіко-звуко-моторних образів з образом пропонованого слова. Дізнавання слова на рівні форми супроводжується її співвіднесенням з відповідним значенням.
Зазначимо, що ефективне запам’ятовування еталонного образа нового слова в іноземній мові вимагає не тільки встановлення зв’язків між формою й значенням, але й актуалізації цих зв’язків в умовах досить тривалого втримання орієнтовної реакції, чому сприяє розмаїтість контекстів, а також перехід від рівня значення до рівня змістів завдяки його співвіднесенню з особистісними характеристиками. Такий спосіб запам’ятовування еталонного образа створює достатню основу для дізнавання слів при читанні.
Початковими в системі лексичних вправ є вправи для формування механізму дізнавання слів і словосполучень. Формуванню механізму дізнавання передує запам’ятовування еталонного образа засвоюваного слова, тобто  засвоєння звуко-графіко-моторного образа й   значення, що виражає їм.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Особливості навчання читанню газетних статей англійською мовю на різних ступенях середньої ЗОШ”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

17 + six =