Особливості мовлення чоловіків та жінок

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

Зміст

Зміст    2

Вступ    3

Розділ 1. Лінгвістичний підхід до питання ґендера    6

1.1 Ґендер у соціолінгвістиці    6

1.2 Функціональні особливості публіцистичного стилю.    21

1.3 “Чоловіче” та “жіноче” мовлення.    24

Розділ 2. Лексико-семантичні відмінності ґендерного лексикону    41

2.1 Вокабуляр жінок    41

2.2 Вокабуляр чоловіків    48

Висновки    53

Список використаних джерел та літератури    56

Список джерел ілюстративного матеріалу    59

Додаток    60

Висновки
Поняття ґендера є відмінним від поняття статі, так як соціолінгвістика вивчає не біологічні, а соціокультурні відмінності між статтями. Мова ж безпосередньо конструює ґендерні відмінності, так як спілкування це процес, протягом якого ми вчимося бути чоловіком чи жінкою, а також результат наших спроб відповідати своїй статі. Тому ґендер – це динамічні, культурно детерміновані соціальні характеристики чоловіків і жінок — носіїв дистинктивних картин світу, що реконструюються в основних своїх рисах на базі мовних засобів як усного, так і письмового тексту. Цей термін виник у соціальних науках, і у сучасному мовознавстві позначає комплекс соціальних, культурних і психологічних явищ, які співвідносяться зі статтю індивіда (Макконел-Гінет С).
Ґендерний аналіз був започаткований у 70-х роках XX століття у британській (М. Адлер, P. Макаулей, С. Ромейн) та американській (Д. Камерон, P. Лакофф) лінгвістиці.
Ми дійшли висновку, що стилістичні варіанти висловлювань чоловіків та жінок зумовлено ґендерними відмінностями. Зокрема, про це свідчать вищенаведені приклади назв професій, які містять у собі частку man. Перевагу чоловіків у мові ілюструє також вживання займенника he після неозначених займенників everyone, anyone. Хоча в англійській мові існує ряд суфіксів, з допомогою яких можна утворити слова жіночого роду: – ess, – ine, – ina , – trix, – ne, – a,  – ette (actor — actress, usher — usherette, comedian – comedienne).
Визначаючи відмінності лексичного запасу обох статей ми зробили висновок, що у процесі мовленнєвої діяльності чоловіки намагаються уникати вживання всього, що асоціюється з жінкою або фемінінністю для будування маскулінного типу мовлення і навпаки.
Система чоловічих та жіночих звертань теж є прикладом розрізнення мовлення в залежності від адресата. Поштовхом до використання Ms. як звертання, що не ідентифікує подружнього стану жінки, стала асиметрія звертань до чоловіка Mr. та до жінки Mrs. та Miss. Досі не має звертання до чоловіка, що не вказує на його подружній стан. Dear Mr./Mrs. є ще одним способом ліквідації “статевих розходжень”. Така форма нейтрального звертання більше притаманна жінкам, ніж чоловікам.
У використання слів bachelor та spinster теж спостерігається неоднакове ставлення до обох статей. За значенням, ці слова паралельні, але bachelor більш нейтральне і може використовуватись як комплімент, spinster же вживається інколи як образлива форма (тобто або людиною не цікавляться, або не мають щодо неї серйозних намірів). Те, що чоловіки історично займають домінуюче положення в суспільстві, значно вплинуло на мову. Саме тому в мовленні спостерігається частіше вживання займенника he та назви багатьох професій чоловічого роду.
Взагалі, до уявлення про те, що у жінки менший вокабулярний запас, представниками фемінізму ставились негативно. У жінок існує певний центральний шар лексики, а у чоловіків цей шар менший і вони використовують частіше периферійні шари лексики. Це є результатом розподілу тем розмов (у жінок – діти, мода, кулінарія, міжособистісні стосунки, а у чоловіків – спорт, техніка, робота, політика).
Жіноча мова за стилістичними розходженнями є ввічливіша, багатослівніша, офіційніша, чіткіша у вимові, а у чоловіків характеризується грубуватим забарвленням, неофіційністю, простотою.
Жінки більше виражають непевність і коливання, а чоловіки частіше перебивають (як жінок, так і чоловіків).
Чоловіки мають тенденцію частіше виражати негативні емоції, в той час як жінки обмежені певними соціальними нормами (вони скоріше виражають ніжність, любов та стриманість у висловлюванні негативного ставлення до співрозмовника).
Сленг більше використовується чоловіками, але останнім часом жінки теж почали вживати більше “брудних” слів.
Частотність вживань емфатичних виразів чоловіків та жінок становить відповідно 1:7, тобто частотність вживань емфатичних епітетів та підсилювальних займенників у чоловіків значно нижча, ніж у жінок.
Жіноче мовлення характеризується використанням зменшено-пестливих форм слів, морфем, імен, чоловіче ж –  термінологічної лексики.
Хоча ті особливості лексики, які ми описували як типово чоловічі і типово жіночі, відрізняються кількісно і якісно, жодна з них не є винятково чоловічою чи жіночою. Ґендерні розбіжності вокабуляру визначаються соціальними стереотипами та різними соціальними ролями, що і позначається на мовленні обох статей.
Проведене нами дослідження не вичерпує проблеми і передбачає подальший науковий пошук, пов’язаний із вивченням відмінностей у використанні представниками обох статей засобів невербальної комунікації.