Облік основних засобів

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЗАСОБІВ ПРАЦІ    5
1.1. Визначення основних понять    6
1.2. Характеристика рахунків 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції»    8
1.3. Документування господарських операцій з обліку основних
засобів    11
1.4. Аналітичний облік основних засобів    15
1.5. Облік капітального будівництва    16
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ    18
2.1. Надходження основних засобів    18
2.2. Переоцінка основних засобів    21
2.3. Витрати на утримання основних засобів    24
2.4. Вибуття основних засобів    27
РОЗДІЛ 3. ЗНОС (АМОРТИЗАЦІЯ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ    30
3.1. Поняття зносу (амортизації) основних засобів    30
3.2. Методи розрахунку амортизації    31
ВИСНОВКИ    38
ЛІТЕРАТУРА    41

ВИСНОВКИ

Отже, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7).
До основних засобів згідно П(С)БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об’єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу, та його оцінка може бути достовірно визначена.
В П(С)БО 7 визначені наступні види оцінки основних засобів:
Первісна вартість основних засобів визначається як історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.
Переоцінена вартість – це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.
Вартість, яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об’єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінченню періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об’єкту.
Рахунок 10 «Основні засоби» призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Він е активним, балансовим.
Рух основних засобів, пов’язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352.
Аналітичний облік основних засобів ведеться за інвентарним об’єктом.
Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього, або конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що являють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.
Переоцінка основних засобів проводиться за рішенням керівництва та оформлюється наказом підприємства. Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів, тобто якщо їх справедлива вартість суттєво (більше ніж на 10 відсотків) відрізняється від балансової вартості.
Після отримання основних засобів кожне підприємство несе витрати, пов’язані з їх утриманням та експлуатацією. Відображення цих витрат в бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття об’єктів основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів.
Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об’єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.