58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ
ЗМІСТ…………………………………………………………………………2
ВСТУП……………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ I. НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ ЯК ОБ’ЄКТ МОВОЗНАВЧИХ СТУДІЙ………………………………………………….7
1.1    Невербальне спілкування та його роль в міжкультурній
комунікації………………………………………………………………..7
1.2    Система невербальних засобів спілкування………………………10
РОЗДІЛ II. МІЖКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ  НЕВЕРБАЛЬНИХ
ЗАСОБІВ СПІЛКУВАННЯ…………………………………………………19
2.1 Жести та їх когнітивне значення……………………………………19
2.2 Інтерпретація невербальної поведінки різних народів……………24
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………33
ВИСНОВКИ
Невербальне спілкування – це процес посилання повідомлень з використання будь-чого за винятком слів.
Невербальні явища, що беруть участь у спілкуванні, будучи біологічно і культурно детермінованими, нерозривно пов’язані із загальною моделлю людської поведінки. У такому розумінні НЗС є сукупністю типових дій (рухів різних частин тіла), закріплених національно-культурними традиціями в певному мовному колективі, використовуваних у різноманітних соціально-комунікативних ситуаціях. Нормативність як характерна ознака невербального комплексу зумовлює конкретність і строгу пристосованість та стереотипізацію НЗС до чітко визначеного характеру конкретного комунікативного акту. Так само, як і вербальна мовна система, НЗС мають обов’язковий характер і передаються від покоління до покоління як частина загальної матеріальної і духовної культури.
Національна обумовленість і комунікативна спрямованість невербальної мови впливає безпосередньо на формування великого й широко икористовуваного шару номінативних одиниць (слів і сполучень слів) у мові вербальній.
Невербальні символи можуть (1) замінювати вербальне мовлення; (2) посилювати вербальні сигнали; (3) заперечувати вербальні сигнали; (4) контролювати взаємодію; (5) створювати враження; (6) встановлювати та організовувати середовище, в якому відбувається комунікація; (7) забезпечувати інформацією про взаємостосунки.
Хоча і було розділено невербальні та вербальні символи, варто усвідомлювати, що вони тісно пов’язані. В більшості випадків обоє виникають одночасно, доповнюючи і роз’яснюючи один одного. Фактично, люди не можуть розмовляти, не вживаючи деяких невербальних сигналів, і вони не можуть виражати абстрактні або складні думки, використовуючи лише невербальні символи. Тому інтерпретувати ці сигнали потрібно не ізольовано, а в єдності з урахуванням контексту. Також бажано розвивати здатність читати невербальні сигнали, які нерідко мимовільно передає іншим наше тіло. Так, якщо співрозмовник говорить одне, а невербальні засоби свідчать про інше, тобто різні сигнали не є конгруентними, можна припустити , що суб’єкт щось приховує або просто говорить неправду. Характерним є те, що здебільшого люди віддають перевагу саме тій інформації, яку одержують через невербаліку, тому що жести і пози підпорядковані підсвідомості.
Жести, або рухи рук, ніг і тіла, можуть також слугувати як невербальні символи, адже за їх допомогою ми постійно посилаємо та зчитуємо невербальні повідомлення. Жести за їх призначенням можна поділити на механічні,  ритмічні, емоційні, вказівні, зображувальні і символічні.  Щодо стану людини у процесі спілкування жести можна поділити на такі групи: жести відкритості, жести захисту, жести оцінки, жести підозри і скритності,  жести сумніву й непевності,жести домінантності – підлеглості, жести незгоди, жести авторитарності, та жести нудьги. Під час спілкування варто розглядати жести у їхній сукупності, оскільки лише тоді ми можемо уявити повну картину та охопити весь обсяг інформації, який передає нам співрозмовник.
На особливу увагу серед невербальних засобів заслуговує система організації простору і часу спілкування – проксеміка. Щоб встановити або підтримати контакт з людиною, потрібно не лише дивитися їй в очі, а й триматися на певній відстані від неї. Відомий антрополог Є. Холл був першим ученим, який звернувся до просторових потреб людини. Саме він на початку 60-х років увів спеціальний термін для цього напрямку досліджень – “проксеміка”. Виявилось, що кожна людина прагне мати свою територію певний повітряний простір навколо свого тіла. Розміри цієї зони залежать від ряду факторів, передусім від соціокультурних відмінностей людей. Якщо територія, на якій живе та чи інша нація, густо заселена, то й люди під час спілкування перебувають близько один до одного. Якщо вони приживають на відносно малозаселеній території, то, навпаки, розміщуються на певній відстані. Розміри особистої просторової території людини можна розділити на чотири чіткі просторові зони: (1) інтимна, (2) особиста, (3) соціальна та (4) суспільна. Те на якій відстані люди тримаються одне від одного може розповісти про їхні взаємовідносини. Варто ставитись з повагою до просторових зон ваших співрозмовників, оскільки це має суттєвий вплив на стосунки з ними.
Доцільно зауважити, що невербальна комунікація залежить від типу культури. Є, звичайно, жести, експресивні сигнали які майже однакові в усіх народів (посмішка, сердитий погляд, насуплені брови, хитання головою). Водночас є досить багато невербальних засобів, звичок, що прийняті лише однією нацією. Неважко уявити, які труднощі можуть виникнути під час спілкування у мешканця Західної Європи з представником Японії – країни, порівняно недавно відкритої для європейців, яка й досі залишається для них таємничою і незбагненною.  Відомі невербальні сигнали, що в різних країнах несуть різну інформацію. Наприклад, більшість європейських народів передають згоду, хитаючи голову згори донизу. Болгари цим жестом передають незгоду, японці – лише підтверджують, що уважно слухають співрозмовника.
Отже, загальноприйняті правила етики, врахування національних особливостей своїх співрозмовників, психології їх поведінки сприяють успішному та продуктивному спілкуванню, адже в одних країнах культура спілкування максимально вирізняється в розмовній формі, а в інших вона базується на жестах, міміці, та інших невербальних діях. Спілкування стає тим ефективнішим ,чим краще в ньому пов’язуються всі засоби спілкування.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Невербальні засоби комунікації особистості міжкультурного спілкування”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

five × two =