Мовні засоби маніпуляції у політичному дискурсі

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ
ЗМІСТ    2
ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1    8
МАНІПУЛЯЦІЯ ЯК СОЦІОПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ    8
1.1 Поняття “маніпуляції” та “маніпулювання особистістю”    8
1.2 Прийоми інформаційно-психологічного впливу    10
1.3 PR-маніпуляційний вплив    14
1.4 Політичні ярлики (на прикладі США та Канади)    23
РОЗДІЛ 2    29
РИТОРИЧНА ДОМІНАНТНІСТЬ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ    29
2.1 Типологічні вияви й особливості синтаксису політичного дискурсу    29
2.2 Особливості мови ідеології в засобах масової інформації    32
2.3 Взаємозв’язок вербальних та паралінгвістичних засобів впливу на свідомість    38
2.4 «Мова політики» у відповіді на запитання    40
РОЗДІЛ 3    46
СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ МОВНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ МАСОВОЮ СВІДОМІСТЮ В АНГЛОМОВНИХ ЗМІ    46
3.1 Мовні засоби переконання    46
3.2 Метафора та метонімія    49
3.3 Аналогія    52
3.4 Сатира та іронія    55
ВИСНОВКИ    62
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    65

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження було розглянуто цілий спектр питань взаємодії мови та влади, які, власне, знайшли своє вираження у політичному дискурсі, який протягом останнього часу знаходиться у центрі уваги філософів, політологів, соціологів та лінгвістів. Пояснюється це загальною тенденцією до демократизації усіх сфер життя суспільства, розвитком засобів масової інформації, завдяки яким стало можливим формування політичного дискурсу.
Була доведена гіпотеза про те, що політичний дискурс – це сукупність усіх мовленнєвих актів у політичних дискусіях, а також правил публічної політики, які сформувалися згідно існуючих традицій та отримали перевірку досвідом.
Опис взаємозв’язку мови та політики «маніпуляції» здійснено в рамках парадигми критичного аналізу дискурсу, що дозволяє вивчення лінгво-прагматичних, когнітивно-комунікативних і соціальних аспектів даного явища. Такий підхід визначив наступні етапи дослідження: 1) досліджено питання впровадження та удосконалення маніпулятивних стратегій і тактик, подано огляд наукових праць, у яких розглядаються окремі аспекти маніпулятивного впливу, а також з’ясовано роль технічних можливостей сучасних ЗМІ в маніпулюванні суспільною думкою; 2) розглянуто та систематизовано стратегії і тактики маніпуляції свідомістю адресата за допомогою вербального оформлення інформації; 3) проаналізовано особливості риторичної домінантності в політичному дискурсі.
Отримані результати дослідження є наступними:
1. Соціальність мови у політичному дискурсі проявляється у ретельно продуманому мовному оформленні соціально-вагомих подій з метою впливу на свідомість адресата, у ролі якого виступає соціум. У формуванні та поширенні сучасного англомовного політичного дискурсу значну роль відіграють ЗМІ.
2. У сфері політичної комунікації у ході еволюції політичного дискурсу виникла своя політична термінологія. Основними джерелами поповнення політичного «словникового запасу» є спорт, ЗМІ та кіноіндустрія. Характерною ознакою термінології політичного дискурсу останнього десятиліття стала персоніфікація соціально-значущих подій і поява іменників, прикметників та дієслів, утворених від прізвищ відомих політичних діячів. Варто відмітити, що даний процес характерний не лише для країн так-званого «Західного Світу», а для колишніх пострадянських республік.
3. Головними риторичними прийомами сучасного політичного дискурсу слід вважати повтор, контраст і протиставлення, метафоризацію, створення позитивної оціночної перспективи для висвітлення власної діяльності, негативної – для діяльності супротивників.
4. Володіння риторичними прийомами, як і раніше, залишається актуальним у сучасному демократичному суспільстві. Проте центр уваги громадськості перемістився зі змісту публічних виступів на їх форму та обставини, у яких вони промовляються. Для успішного досягнення адресантом своєї мети більш важливим виявляється створення вдалого іміджу, складовими якого виявляються в однаковій мірі як ораторські здібності промовця, так і його зовнішній вигляд, фото- та телегінічність.
5. Маніпулятивний плив, що здійснюється завдяки засобам мови слід розглядати як соціопсихолінгвістичний феномен, оскільки фактично аудиторія має справу не безпосередньо з політиком,  а з його іміджем, у створенні якого поряд з іміджмейкерами беруть участь і засоби масової інформації.

Отримані результати не вичерпують проблематику даного дипломного дослідження. Визначено перспективи подальших досліджень поставлених завдань, а саме: вивчення найважливіших ціннісних понять у політичному дискурсі, що здійснююють помітний вплив на когнітивну систему реципієнта, а також вивчення ставлення до проблем етнічних меншин та шляхів реалізації принципу політичної коректності в сучасній політичній комунікації. Ці та інші питання можуть слугувати темами подальших досліджень, які б розвинули основні положення даної роботи.
Загалом, дана тема є доволі актуальною та цікавою, оскільки подальше вивчення проблеми маніпулятивного впливу на свідомість людини дозволить багатьом науковцям, що цікавляться даною тематикою розширити межі свого дослідження, поглибити аналіз стратегій, тактик та конкретних прийомів, які використовуються сучасними ЗМІ та надати цю інформацію суспільству.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Мовні засоби маніпуляції у політичному дискурсі”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

16 − five =