58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з перекладознавства. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

Зміст

Вступ…………………………………………………………..3

Розділ І. Реалії в перекладознавстві і лінгвокраїнознавстві………..6

1.1. Реалії як складова безеквівалентної лексики…………………….6

1.2. Термін “реалія” у перекладознавчих працях……………………..8

1.3. Поняття “реалії” в українському перекладознавстві……………11

1.4. Поняття “реалії” в лінгвокраїнознавстві…………………………12

Розділ ІІ. Питання класифікації і перекладу (трансляційного перейменування) реалій……………………………………………………….15

2.1. Класифікація реалій……………………………………………….15

2.2. Реалії і діалектизми. Діалектні реалії…………………………….18

2.3. Реалії і терміни. Терміни-реалії…………………………………..20

2.4. Проблеми перекладу реалій………………………………………22

Розділ ІІІ. Способи трансляційного перейменування реалій на основі зіставлення англомовних перекладів української прози……………………26

3.1. Транскрипція……………………………………………………….26

3.2. Гіперонімічне перейменування……………………………………30

3.3.Дескриптивна перифраза. Комбінована реномінація. Калькування..………………….…………………………………….32

3.4.Міжмовна конотативна транспозиція. Метод уподібнення. Контекстуальне тлумачення реалій …………………..…………..34

Висновки………………………………………………………………………………………………38

Список використаної літератури………………………………………………………….41

Список ілюстративної літератури………………………………………………………..43

 

Висновки

Слова, словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових відповідностей у словнику іншої мови утворюють безеквівалентну лексику цієї мови.

Слова-реалії – словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу. В цю групу входять слова, які означають різного роду предмети побуту матеріальної та духовної культури, властивої тільки даному народові. Слова-реалії є складовою безеквівалентної лексики.

Лексема “реалія” латинського походження. У перекладознавчих працях лексика “реалія” як термін з’явилася у 40-х роках ХХ ст. його вперше використав А. Федоров, але для того, щоб позначити не лексику, а національно-специфічний об’єкт.

Надто широко розумів цей термін С. Толстой. Г. Шатков у своєму визначенні слів-реалій застосовує формальний перекладацький критерій: фактор наявності чи відсутності еквівалентного словникового відповідника у двох зіставлюваних мовах. Такий критерій не вказує на будь-які субстанційні якості слова-реалії, а переносить можливості його ідентифікації у сферу міжмовних відповідників.

В українському перекладознавстві термін “реалія” вперше використав О. Кундзіч, підкреслюючи при цьому неперекладність реалій.

Значним поступом в опрацюванні реалій в українському перекладознавстві є праці В. Коптілова.

Крім перекладознавства термін “реалія” досить поширений в етнолінгвістиці й лінгвокраїнознавстві. У цих галузях філології під терміном реалія розуміють слова і словосполучення, що позначають специфічно національні предмети та явища, реальні факти, характерні для культури того чи іншого народу. Велика увага присвячується національно-історичному колориту референта.

Найчастіше дослідники вдаються до предметної, зовнішньої, позамовної класифікації реалій, і найпослідовніше, найґрунтовніше провели її С. Влахов і С, Флорін. З погляду перекладознавчого підходу доречно провести поділ реалій в історико-семантичному та структурному планах.

З історико-семантичного погляду розрізняють: власне реалії й історичні реалії.

У структурному плані виділяються: реалії-одночлени, реалії-полічлени номінативного характеру та реалії-фразеологізми.

З погляду перекладацької практики можна виокремити явні й скриті реалії.

З погляду семантики реалії збігаються частково з діалектизмами. Вживається у філологічній літературі й термін “діалектні реалії”. Його розуміють подвійно, позначаючи ним слова, що називають предмети і явища вузького ареалу, або ж діалектні регіональні назви для предметів чи уявлень загальнонародних.

Певну близькість з семантичного та стилістичного боку мають реалії з термінами. Їхня кореляція полягає в тому, що інколи термін збігається з реалією, тобто існують терміни-реалії.

У випадку реалій доречно говорити не про переклад, а лише про віднайдення семантико-стилістичного відповідника або про трансляційне перейменування реалій.

Зіставлення англомовних перекладів української прози з їхніми оригіналами дає змогу визначити такі способи трансляційного перейменування реалій: транскрипцію, гіперонімічне перейменування., дескриптивну перифразу, комбіновану реномінацію, калькування, міжмовну транспозицію на конотативному рівні, метод уподібнення, контекстуальне тлумачення реалій.

Крім того, використання перекладачем того чи іншого способу трансляційного перейменування реалій має свої переваги і недоліки.

Доцільність використання залежить від кожного конкретного випадку вживання реалій в художньому творі.

Переклад – це завжди справа творча, індивідуальна. Кожен автор може за допомогою свого таланту, своєї майстерності слова виробляти шляхи донесення до читача змісту того, що більшість дослідників назвали неперекладним – реалії.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Мовні реалії в українсько-англійському бінарному зіставленні”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

four + 11 =