.

Мовні реалії в англо-українському зіставленні на основі перекладу твору Джека Лондона Поклик Предків

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з перекладознавства. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

Зміст

 

 

Вступ…………………………………………………………………………………………. 3

Розділ І. Загальна характеристика мовних реалій……………………………. 7

1.1 Реалії як лінгвістичне поняття…………………………………………………. 7

1.2 Реалія в системі безеквівалентної лексики ………………………………. 12

1.3 Класифікації реалій……………………………………………………………….. 17

Розділ ІІ Особливості відтворення реалій при перекладі з

англійської мови на українську…………………………………………………… 27

2.1 Реалія як аспект перекладацької діяльності……………………………… 27

2.2 Лексико-семантичні особливості мовних реалій………………………. 31

2.3 Способи перекладу реалій …………………………………………………….. 37

Розділ ІІІ. Переклад реалій на прикладі твору Джека

Лондона українською мовою……………………………………………………… 50

3.1 Типи перекладу реалій на основі твору…………………………………… 50

3.2 Види мовних реалій та їх наявність у творі……………………………… 56

Висновки………………………………………………………………………………….. 59

Список використаних джерел та літератури…………………………………. 64

Додатки……………………………………………………………………………………. 66

 

 

Висновки

 

 

Отже, провівши дане дослідження ми можемо зробити наступні висновки.

Слова, словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових відповідностей у словнику іншої мови утворюють безеквівалентну лексику цієї мови.

Слова-реалії – словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу. В цю групу входять слова, які означають різного роду предмети побуту матеріальної та духовної культури, властивої тільки даному народові. Слова-реалії є складовою безеквівалентної лексики.

Слід зазначити, що лексема “реалія” латинського походження. У перекладознавчих працях лексика “реалія” як термін з’явилася у 40-х роках ХХ ст. його вперше використав А. Федоров, але для того, щоб позначити не лексику, а національно-специфічний об’єкт.

Надто широко розумів цей термін С. Толстой. Г. Шатков у своєму визначенні слів-реалій застосовує формальний перекладацький критерій: фактор наявності чи відсутності еквівалентного словникового відповідника у двох зіставлюваних мовах. Такий критерій не вказує на будь-які субстанційні якості слова-реалії, а переносить можливості його ідентифікації у сферу міжмовних відповідників.

В українському перекладознавстві термін “реалія” вперше використав О. Кундзіч, підкреслюючи при цьому неперекладність реалій. Значним поступом в опрацюванні реалій в українському перекладознавстві є праці В. Коптілова.

В той же час, крім перекладознавства термін “реалія” досить поширений в етнолінгвістиці й лінгвокраїнознавстві. У цих галузях філології під терміном реалія розуміють слова і словосполучення, що позначають специфічно національні предмети та явища, реальні факти, характерні для культури того чи іншого народу. Велика увага присвячується національно-історичному колориту референта.

Найчастіше дослідники вдаються до предметної, зовнішньої, позамовної класифікації реалій, і найпослідовніше, найґрунтовніше провели її С. Влахов і С, Флорін. З погляду перекладознавчого підходу доречно провести поділ реалій в історико-семантичному та структурному планах.

З історико-семантичного погляду розрізняють: власне реалії й історичні реалії.

У структурному плані виділяються: реалії-одночлени, реалії-полічлени номінативного характеру та реалії-фразеологізми.

З погляду перекладацької практики можна виокремити явні й скриті реалії.

З погляду семантики реалії збігаються частково з діалектизмами. Вживається у філологічній літературі й термін “діалектні реалії”. Його розуміють подвійно, позначаючи ним слова, що називають предмети і явища вузького ареалу, або ж діалектні регіональні назви для предметів чи уявлень загальнонародних.

Певну близькість з семантичного та стилістичного боку мають реалії з термінами. Їхня кореляція полягає в тому, що інколи термін збігається з реалією, тобто існують терміни-реалії.

У випадку реалій доречно говорити не про переклад, а лише про віднайдення семантико-стилістичного відповідника або про трансляційне перейменування реалій.

Зіставлення англомовних перекладів української прози з їхніми оригіналами дає змогу визначити такі способи трансляційного перейменування реалій: транскрипцію, гіперонімічне перейменування., дескриптивну перифразу, комбіновану реномінацію, калькування, міжмовну транспозицію на конотативному рівні, метод уподібнення, контекстуальне тлумачення реалій.

Крім того, використання перекладачем того чи іншого способу трансляційного перейменування реалій має свої переваги і недоліки. Доцільність використання залежить від кожного конкретного випадку вживання реалій в художньому творі.

Слід підкреслити, що кожен раз, коли перекладачеві зустрічається слово, в значенні якого він сумнівається по суті, тобто коли йому не зрозуміло, яка реальна дійсність стоїть за цим словом, він повинен вияснити значення цієї реалії. Якщо він не знаходить відповіді у словниках, то необхідно звертатися до довідників, до спеціальної літератури, за консультацією спеціалістів.

В той же час, розглянувши реалії з лінгвістичної точки зору, ми дійшли висновку, що при зіставленні словникового складу пари мов, поряд з мовними одиницями, що мають відповідності в мові перекладу, існують ще й такі лексичні і граматичні одиниці, для яких немає прямих відповідників, так звана безеквівалентна лексика, до складу якої входять слова-реалії як самостійне коло слів (за визначенням С. Влахова та С. Флоріна). Таким чином, ми можемо охарактеризувати реалії як своєрідну категорію слів і словосполучень, що існують у кожній мові. Відповідно до визначень, що подаються вище, ми доїодимо до висновку, що реалії – це лексичні елементи етнокультури, які є унікальними та неповторими, оскільки їх не існує в практичному досвіді людей, що говорять на іншій мові, слова та словесні комплекси термінологічного, фразеологічного чи побутового.

Щодо класифікації реалій, то у перекладознавців немає про це однієї думки. В результаті аналізу класифікації реалій, можемо зробити висновок, що реаліями можуть бути окремі слова, словосполучення, речення, інколи, фразеологічні звороти. Різні науковці виділяють різні підходи щодо їх класифікації (часовий, структурний, предметний, місцевий, перекладацький). Найповніше реалії структурують болгарські вчені С. Влахов та С. Флорін, на класифікацію яких спиралася й Р. Зорівчак при розробці власних досліджень реалій.

Важливо і те, що переклад реалій, як слів специфічних для певного народу або країни, вимагає від перекладача особливої уваги. Хоча мова йде про поняття та предмети, яким можна дати точний опис та визначення, при передачі їх на мову перекладу, можливі значні відхилення та варіанти. Аби правильно перекласти реалії, необхідно також враховувати: тип тексту; зміст реалій в контексті; тип реалій та їх систематична роль у культурах мови оригіналу та мови перекладу; ступінь сприйняття незвичних словосполучень та “екзотичних” виразів у культурі мови перекладу.

Певну близькість з семантичного та стилістичного боку мають реалії з термінами – мовними знаками, які репрезентують наукові поняття спеціальної професійної галузі знань. Їхня кореляція полягає в тому, що інколи термін збігається з реалією, тобто існують терміни-реалії.

На основі зіставлення англомовних перекладів української прози з їхніми оригіналами робимо висновок про такі способи трансляційного перейменування реалії: транскрипцію (транслітерацію); гіперонімічне перейменування; дескриптивна перефраза; міжмовна конотативна транспозиція; калькування (повне та часткове); комбінована реномінація; контекстуальне розтлумачення (описовий переклад).

У практичній частині, проаналізувавши всі випадки використання різних методів перекладу мовних реалій, доходимо висновку, що найчастіше для їх перекладу використовується метод калькування (у 33% випадків), а також дескриптивна перифраза (у 30%). У 15% випадків, особливо при перекладі географічних та власних назв, використовується транскрипція та транслітерація, а в 12% – комбінована реномінація. Найрідше зустрічаються такі методи перекладу, як гіперонімічне перейменування (у 10%) та конотативна транспозиція (у 8%). Зазначимо, що у 2% випадків перекладач взагалі упустив переклад мовних реалій.

В той же час, проаналізувавши реалії за тематичною ознакою та їх варіанти перекладу, підсумуємо, що при перекладі суспільно-політичних реалій, в основному, використовувався метод калькування, при перекладі етнографічних реалій, в основному, використовувався метод калькування та міжмовної конотативної транспозиції, а географічних реалій – метод транскрипції (транслітерації) або комбінованої реномінації.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Мовні реалії в англо-українському зіставленні на основі перекладу твору Джека Лондона Поклик Предків”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

four + 2 =