Мовні особливості творів Уласа Самчука як засіб відтворення національного портрету української людини

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНОЇ ЛЕКСИКИ В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ    6
1.1 Поняття тропів та особливості їх використання в художніх текстах    6
1.2 Діалектизми та їх роль в художній літературі    9
1.3 Особливості вживання розмовної мови в художніх творах    13
Висновки до першого розділу    18
РОЗДІЛ 2. МОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВ У РОМАНІ „МАРІЯ» – ЗАСІБ ВІДТВОРЕННЯ ДУХОВНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ    19
2.1 Лексико-стилістичні особливості характеристики основних персонажів роману    19
2.2 Мовні особливості змалювання головних героїв роману    25
Висновки до другого розділу    30
РОЗДІЛ 3. МОВА ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ ОБРАЗУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГЕРОЯ У РОМАНІ «ВОЛИНЬ»    31
3.1 Особливості використання тропів в романі „Волинь»    31
3.2 Лінгвоетнічні особливості роману «Волинь»    37
3.2.1 Діалектизми та їх роль в змалюванні національного портрету українця    37
3.2.2 Роль розмовної лексики та просторіччя у змалюванні образу національного героя    43
Висновки до третього розділу    52
ВИСНОВКИ    53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    56
ВИСНОВКИ

Таким чином, провівши дане дослідження у відповідності до поставлених завдань ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення:
В художніх творах широко використовуються тропи. Їх роль в авторському стилі надзвичайна висока, адже вони значно розширюють словниковий запас будь-якого твору. В романах Уласа Самчук „Марія» та „Волинь» дуже широко використані автором епітети, метафори та порівняння. У художньому творі, в якому виступає цілий ряд дійових осіб, персонажів, читач зустрічається з надзвичайно яскравою палітрою слів. Малюючи ті чи інші характери письменник, в залежності від свого відношення до них, буде вибирати різне мовне оформлення, яке пов’язане з середовищем у даному творі. У творах „Марія» та „Волинь» Улас Самчук дуже широко використовує діалектизми, що надзвичайно сильно допомагає змалювати правдиву й точну картину життя українського народу.
Підкреслимо, що, не зважаючи на нечітке та неоднозначне визначення поняття „просторіччя», його роль в художніх творах, та й у романах Уласа Самчука, дуже солідна, адже змальовуючи побут звичайних українців, без розмовної мови просто не обійтися.
Маємо підсумувати, що головна героїня твору носить біблійне ім’я Марія. Як і Матір Божа, Марія пройшла складний життєвий шлях. Хоча доля Марії досить типова для сільської жінки того часу, усе ж автор зумів створити оригінальний образ сильної жінки. її життя схоже на життя тисячі сільських жінок. Та ж важка праця біля землі, ті ж пріоритети, такі ж погляди. Усі свої зусилля спрямовує вона на створення сім’ї, на добробут. Вирізняє Марію сила характеру. Цілеспрямована, вона точно знає, що їй потрібно для того, щоб стати щасливою. Марія вперто змінює свою долю, і доля здається, тому що любить трудолюбивих і впертих людей.
Проаналізувавши мовні засоби, вжиті для опису головних персонажів, підсумуємо, що, відтворюючи духовні прагнення українського народу в романі „Марія», Улас Самчук використовує дуже багато лексико-стилістичних засобів та прийомів. Серед них найчастіше зустрічаємо епітети, порівняння та метафори. Іноді вжито гіперболи та повтори.
В свою чергу видатний письменник в романі „Волинь» не скупиться у використанні епітетів в мові персонажів. Це придає образам надзвичайної емоційної забарвленості та допомагає краще змалювати національний портрет українців. Такий образний прийом як метафора широко використовується в мові роману „Волинь», оскільки вона виступає універсальним інструментом осмислення і пізнання світу.  Метафори в романі вживаються досить часто та являються потужним інструментом в руках Уласа Самчука. Надзвичайно часто письменник у мові персонажів та автора використовує порівняння. В цілому, підсумовуючи використання Уласом Самчуком лексико-стилістичних засобів, зазначимо, вони відіграють суттєву роль у формуванні загального образу національного героя в романі „Волинь».
Одним із різновидів вияву національної мови є територіальні діалекти, які служать засобом спілкування широких народних мас. Без народної мови, без безлічі говірок, різноманітності говорів у нас не було б великої і багатої літературної мови, бо кожну літературну мову створено на народній основі – на ґрунті одного чи, рідше, кількох діалектів. Природно вводячи діалектні елементи в тканину твору, Улас Самчук зберігає почуття міри, тому вони стилістично виправдані. Творення образу національного героя у романі „Волинь» було надзвичайно вдалим завдяки влучному використанню діалектизмів як стилістичних засобів української літературної мови.
Маємо підсумувати також те, що виразність мови Уласа Самчука обумовлена саме правильним, продуманим співвідношенням елементів літературної мови і розмовного мовлення. Послуговується письменник і просторічною лексикою, оскільки вона надає літературному мовленню народного колориту, збагачує його, є одним з важливих засобів реалістичного зображення побутових ситуацій. Розмовна лексика в мові роману Уласа Самчука широко використовується в мові персонажів. У цьому творі ми виділили такі типи просторіччя: форми, неправильні з погляду існуючої літературної норми; лексика із зниженим експресивним забарвленням; вирази, якими батьки звертаються до дітей; слова із суфіксами згрубілості; росіянізми; просторічно-лайлива лексика. Маємо підкреслити, що просторічна лексика суттєво впливає на формування в читача образа національного героя під час читання трилогії „Волинь».