Міжкультурна комунікація в контексті глобалізації

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………………………..3                                                РОЗДІЛ 1 ЯВИЩЕ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СПЕЦИФІКИ СУЧАСНОГО ДІАЛОГУ КУЛЬТУР……………………………………….7
1.1. Класичне та новітнє трактування феномену глобалізації…………….7
1.2. Вплив національно-культурних чинників на процес спілкування     ……………………………………………………………………………………11
1.3. Трансформація норм мовленнєвого етикету в глобалізованому     світі………..………..……………………………………………………………………………19
РОЗДІЛ 2 ГЛОБАЛЬНА МОВА ЯК ДОМІНУЮЧИЙ ЗАСІБ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ, ЇЇ ВПЛИВ НА МОВИ ТА НАЦІЇ СВІТУ…………..………………………………………………………………..…….25
2.1. Залежність мовної карти планети від глобалізації…………………25
2.2. Сучасна мовна ситуація у світі……………………………………………….31
2.3 Вплив англійської мови на українську мову та культуру     спілкування………………………………………………………………………………..    ……36
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………53
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………56
ДОДАТКИ………………………………………………………………………51
ВИСНОВКИ
Одним із найважливіших процесів, які відбуваються у сучасному світі, є глобалізація, яка чинить значний вплив на всі сфери життя суспільства, і, зокрема, на культуру та мовні традиції. Глобальна взаємозалежність стає об’єктивною реальністю, оскільки обмін інформацією відбувається в декількох напрямах: соціокультурному і технологічному, між державою і цивільним суспільством, і ігнорувати ці процеси неможливо. Повністю нехтувати існуванням інших культур означає заперечувати власну індивідуальність, яка закладена природою і формується у процесі еволюції. У зв’язку з розвитком техніки, появою нових технологій, тісною взаємодією різних світових культур, запозичення з інших мов абсолютно неминучі. Ми можемо зробити висновок, що лексичні новоутворення збагатили словниковий запас мови і підкоряються законам і нормам його граматики, словотворення і фонетики.
У рамках дослідження було здійснено огляд тлумачення поняття «глобалізація» відповідно до класичного та новітнього підходів. Можна зробити висновок, що феномен глобалізації не отримував однозначної оцінки ані попередньо, ані у сучасній науці. Це явище можна тлумачити і як позитивний, і як негативний процес, наслідки якого, попри це, досить відчутні практично у всіх сучасних культурах. Зокрема, у роботі проаналізовано вплив глобалізаційних процесів на розвиток діалогу культур та визначено низку позитивних факторів його прояву, які значно полегшують та спрощують міжнаціональне спілкування.
У ході дослідження було з’ясовано, що значний вплив на процеси спілкування чинить саме національно-культурне середовище. При чому йдеться не лише про середовище безпосереднього здійснення акту комунікації, а й про умови формування мовної особистості. Проте варто враховувати, що у контексті глобалізації національно-етнічний фактор міжкультурної комунікації дещо послаблюється, поступаючись більш поширеним формам спілкування, запозиченим з інших культур. Дедалі частіше такі форми спілкування набувають ролі універсальних та, уніфікуючись під загальний стандарт, стають нормами, які вважаються прийнятними у процесі діалогу будь-яких культур.
Разом з тим, закони спілкування, випрацьовані в межах певної мови і культури, стають одночасно як механізмом адаптації до соціокультурних умов, так і перешкодою у соціалізації представників одного етносу в середовищі іншого. Адже, як було встановлено у процесі дослідження, різні лінгвокультурні спільноти опираються на різні етнічні традиції, і знання мови, яка стає носієм культурних цінностей, вимагає знання відповідних норм, законів та правил етикету даного суспільства. В іншому випадку, при чому це стосується переважної більшості актів міжкультурного спілкування, виникають комунікативні девіації, причиною яких є глобалізаційні процеси.
Як було встановлено у ході дослідження, одним із найважливіших проявів глобалізації є поширення глобальної мови, роль якої виконує англійська. Наслідком цього процесу є активне долучення англіцизмів до лексичного складу різних мов, що, за свідченням багатьох науковців, спричиняє зміни на рівні не лише мови, а й усієї культури. Відповідно, можна говорити про трансформацію національних мов, яка сьогодні набуває все більш чіткого вираження. Попри це, після проведеного дослідження можна зробити висновок, що такі процеси зустрічають значний опір з боку урядів різних країн, а також міжнародних організацій.
Подібні процеси було виявлено і в українській мові, яка на сьогодні запозичує чимало англійських варіантів лексичних одиниць. Було встановлено, що це явище має позитивні сторони, оскільки англіцизми позначають низку нових понять, але також – і негативні, адже доволі часто мовці нехтують українськими відповідниками, використовуючи їх англомовні замінники. Такі дані було отримано у ході соціолінгвістичного дослідження в рамках роботи, яке продемонструвало високий відсоток використання англіцизмів сучасною молоддю на прикладі студентів Національного університету «Острозька академія». Причиною такої ситуації можна вважати широкий вжиток запозичених з глобальної мови слів на сторінках періодичних видань України.
Таким чином, проведене дослідження дозволило отримати чітку картину мовної ситуації у глобалізованому світі та Україні зокрема. І беззаперечним фактором її формування є глобалізаційні впливи на міжкультурні комунікаційні процеси, основні риси яких виділено у роботі. Таку ситуацію можна вважати загрозливою щодо національних мов та культур, а тому вона потребує втручання через більш детальне вивчення та практичне використання результатів досліджень.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Міжкультурна комунікація в контексті глобалізації”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

three × 2 =