Міфологічний образ чудовиська в українській літературі XX с

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з української літератури. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Трактування образу чудовиська в контексті світової міфології.
1.1. Дослідження міфологічного образу дракона зарубіжними науковцями……………………………………………………………..6
1.2. Зображення дракона-змія в східнослов’янському просторі…………..9
Розділ 2. Міфологічний образ чудовиська у творчості українських письменників ХХ ст. ………………………………………………………………….14
Висновки…………………………………………………………………………22
Список використаної літератури………………………………………………..25
Висновки

Внаслідок багатьох глобальних історичних зрушень, якими ознаменувалося ХХ століття (революція, війна, різкі зміни суспільного життя і т. п.), українська література зазнала чимало змін. В іншому руслі почало розвиватися духовне життя нації. Події ХХ ст. сприяли новим художнім пошукам, переосмисленню традиційних тем та образів, активному зверненню до міфологізації творів. Письменники вдалися до оновлення жанрово-стильової системи. По-новому увійшов у літературу міфологічний образ чудовиська в подобі дракона або ж змія, що символізував певні віхи доби, рідше був справжнім героєм українського фентезі.
Образ чудовиська в подобі дракона набув значного поширення у світовій культурі. Міф про дракона став настільки універсальним явищем, що К.-Г. Юнг відніс цю істоту до системи архетипів-схем, які передаються спадково. Образ дракона було обрано для символічного позначення різних, іноді навіть суперечливих, але найважливіших понять у житті людини: могутніх стихій природи, космічних сил, світла і темряви. Ця синкретична істота також може вважатись подальшим розвитком образу змії, оскільки основні ознаки та міфологічні мотиви, пов’язані з драконом, збігаються з тими, що характеризували змію (змія).
Образ змія є одним з найпоширеніших образів світового фольклору. Еволюція образу змія у світовому фольклорі складна і багатоступенева. На те чи інше сприйняття його носієм міфологічного мислення, а, отже, на різноманітне тлумачення іноді одного й того ж міфічного сюжету впливали фактори історико-культурного, соціального розвитку суспільства, ментальний тип етносу, нарешті, екологічні особливості.
В українському фольклорі образ змія присутній в тому чи іншому вигляді в усіх основних міфологічних сюжетах: це і космогонічні міфи, в яких змій виступає творцем-деміургом або ж ототожнюється з різними частинами Всесвіту: небом, землею, світовим древом, світовим яйцем; міфи про тотемних тварин (птаха, коня, бика, кабана і т.д.), які нерідко виступають фольклорними замінниками змія або ж, навпаки, його антиподами (як, наприклад, бик, який завжди займає полярну позицію щодо змія); це і міфи близнюкового культу, в яких змій постає у двох своїх іпостасях: з одного боку, як божество “верхнього” світу (звідси – і зв’язок змія зі стихією повітря, з небесними водами та культом плодючості) та як хтонічна істота, володар підземного світу померлих, уособлення вогняної стихії, а у пізнішій християнській трансформації – сатана, що вічно бореться з богом та людьми, або менш войовничий, але надзвичайно різноманітний у своїх проявах.
Будь-який фольклорний образ є кодом цілої системи міфологічних уявлень, що існували раніше й продовжують існувати в свідомості сучасної людини у прихованих формах. Образ змія не є винятком, його семантичне поле настільки широке, що охоплює не тільки різні фольклорні жанри, а й виявляється на рівні побуту звичаїв та інших знакових систем української етнокультури та продовжує функціонувати у трансформованому класичному вигляді і сучасному новому сприйнятті.
Сприйняття образу дракона не було однорідним, адже в ньому поєднувалися водні, вогняні та небесні сили; він був медіатором між двома світами і мав багато різних функцій завдяки поєднанню частин різних тварин: був тісно пов’язаний з рослинами. Цей образ зазнав різночасових та різнохарактерних форм переосмислень, нашарувань, трансформацій. У східнослов’янському міфологічному просторі драконові відводилась роль доброї істоти, яка охороняла, була оберегом, належала нижньому світу, пов’язана з водною стихією.
Дракон – універсальний і доволі складний символ. На Сході дракон, як правило, є Небесною Силою, що приносить благо, тоді як на Заході він стає хтонічним, тим, що руйнує, злим. Дракон може бути добрим і злим,  символізувати чоловіче і жіноче начало. У міфопоетичній традиції індоєвропейських народів дракон найчастіше має негативне значення, оскільки дуже часто він є викрадачем людей.
В українській літературі міфологічний образ дракона-чудовиська знайшов своє відображення як у прозі, так і в поезії. Однак значного поширення він не набув. Образ дракона, що був запозичений із культури Сходу, не «пристосувався» на теренах українського письменства. В окремих випадках простежується  відтворення цієї істоти у творах казково-фантастичного характеру або ж у пригодницьких повістях   (Ю. Винничук „Місце для дракона”, Марина Та Сергій Дяченки „Ритуал”, розповідь „Про водограйного дракона”). Часто образ дракона використовували для символічного відображення дійсності тих чи інших історичних подій, що мали негативний характер ( І. Багряний, М. Руденко, В. Шевчук). Завдяки образу цієї синкретичної істоти українським письменникам вдавалося відтворити протиборство в людській душі, спираючись на те, що боротьба з чудовиськом символізувала битву людини зі світлими та темними силами  (В.Шевчук «У пащу дракона», збірка «У череві апокаліптичного звіра»).
У творчості українських письменників міфологічний образ чудовиська відзначається амбівалентністю зображення. Спостерігається змалювання образу як у негативному, так і в позитивному значенні. Внаслідок впливу середньовічної літератури, що базувалась на релігійних догмах, образ змія-дракона постає в подобі найгріховнішої істоти – диявола або ж апокаліптичного звіра. Таке трактування образу, властиве християнському світобаченню, знайшло своє відображення і в українській літературі. Саме в цьому контексті образ чудовиська відтворено з негативного боку. Часто українські митці вдавалися до відтворення тих чи інших несприятливих історичних подій, використовуючи образ дракона-чудовиська для змалювання тогочасних жахіть.  Однак в багатьох проаналізованих творах дракон набуває позитивного значення. Письменники люблять свого героя, вони наділяють його гуманними рисами або ж змальовують його благородні вчинки (дракон Грицько, Мильний Дракон). Така інтерпретація доброго чудовиська оновлює образну систему української літератури і сприяє розвитку новим напрямкам літературознавства, створює нові горизонти для досліджень.
Тенденцію звертання письменників до образу дракона як до певного символічного зображення тих чи інших подій літературного твору спричинила надзвичайна багатогранність самого образу. Це дало можливість поетам та прозаїкам надати своїм творам індивідуального смислового навантаження. Саме через образ чудовиська письменники мали змогу передати ті чи інші смисли літературної творчості.
Модернізація української літератури ХХ сторіччя сприяла оновленню жанрової системи, тематики й проблематики творів, системи образів. Як свідчать проведені дослідження, образ чудовиська також зазнав модифікацій.  «Барокове чудовисько», іноді все ж таки з’являючись в сучасній літературі, поступилось місцем  змію-дракону, який набув позитивних рис.
Міфологічний образ чудовиська в українській літературі ХХ сторіччя зазнав своєрідної трансформації та інтерпретації, про що переконливо свідчить творчість В. Шевчука, Ю. Винничука, Сергія та Марини Дяченків, В. Чемириса, Р. Скиби, І. Багряного та ін.
Будь-який міфологічний образ є кодом цілої системи уявлень , що існували раніше й продовжують існувати в свідомості сучасної людини у прихованих формах. Образ змія-дракона не є винятком, його семантичне поле настільки широке, що охоплює не тільки різні фольклорні та літературні жанри, а й виявляється на рівні побуту звичаїв та інших знакових систем української етнокультури і продовжує функціонувати у трансформованому класичному вигляді та сучасному новому сприйнятті

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Міфологічний образ чудовиська в українській літературі XX с”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

seventeen − 7 =