.

Лінгвістичний аналіз тексту на уроках звязного мовлення в середній школі

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з педагогіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

Зміст

Вступ    3
Розділ І. Текст та його лінгвістичний аналіз
1.1 Визначення, основні ознаки та одиниці тексту
1.2 Види текстів
1.3 Етапи розвитку лінгвістки тексту
Розділ ІІ. Навчання зв’язного мовлення в середній школі
2.1 Текст і навчання зв’язного мовлення
2.2 Переказ у навчанні самостійного письма
Розділ ІІІ. Організація роботи над текстом твору на уроках
зв’язного мовлення    35
Висновки    43
Список використаної літератури    45
Висновки

В останньому двадцятилітті ХХ ст. в лінгвістичній науці висунулась на перший план стійка тенденція до вивчення тексту як складного комунікативного механізму, посередника комунікації, який фокусує стратегічну програму адресанта, що сприймається та інтерпретується адресатом.
З розвитком лінгвістичної науки, текст як складний комунікативний елемент почав привертати увагу багатьох науковців та дослідників, що в свою чергу призвело до виникнення окремої науки, предметом дослідження якої став текст, але уже не як «сукупність зв’язаних між собою речень», а як стратегічний елемент міжлюдського спілкування. Найширшого застосування цей розділ мовознавчої науки знайшов в теорії комунікації, в розвитку комунікаційних технологій та психолінгвістиці.
Мовна освіта в Україні передбачає вдосконалення технологій навчального процесу. Зважаючи, що роль української мови в нашому суспільстві значно зросла, мовна і мовленнєва компетенції учнів ґрунтуються на усвідомленні основної функції української мови – комунікативної, яка забезпечує мовленнєву діяльність її носіїв і впливає на їх духовний розвиток.
Робота з розвитку мовлення учнів забезпечує тісний зв’язок лінгвістичних теорій з практикою і ґрунтується на опрацюванні текстів різних стилів і типів мовлення, на аналізі їх змісту, структури і мовних засобів. Аналіз тексту дає цілісне уявлення про його ідейно-змістове навантаження і систему мовних засобів, що його виражають. Вважаємо, що у процесі викладання української мови комплексний лінгвістичний аналіз тексту треба ввести до системи роботи з розвитку зв’язного мовлення, тому що сучасна лінгводидактика орієнтує на текстову основу уроків, використання текстів для засвоєння лексичних, граматичних, стилістичних явищ. Під час лінгвістичного аналізу тексту учні засвоюють його комунікативні ознаки, стилістичну приналежність і функції мовних одиниць, а отже, формують і вдосконалюють свою мовну і мовленнєву компетенцію.
У шкільній практиці предмет аналізу становлять вихідні тексти, тобто вони є моделлю для вироблення навичок творення похідних текстів.
Проблема тексту у зв’язку з навчанням зв’язного мовлення – важлива і принципова; оскільки текст є основною одиницею висловлення. Тому знання структури тексту, його теми, зв’язків для написання переказів різних жанрів, для навчання мовного спілкування (монологічного і діалогічного) є закономірною потребою сьогодення.
Найпоширеніші в системі розвитку зв’язного мовлення – це тексти переказів; які базуються на імітації певних рис вихідного тексту, відтворюють характерні риси композиційно-образної і лінгвостилістичної манери письменника. Переказ – це підготовча ланка до самостійного письма, написання творів, створення власних аналогічних висловлювань. Працюючи над переказами різних текстів, учні збагачуються прекрасними зразками висловлювань, засвоюють правила побудови текстів різних жанрів, стилів і типів мовлення. У процесі роботи над переказом збагачується мовний запас учнів, розвивається вміння вживати слова в точному значенні і користуватися різноманітними засобами мови для вираження певного змісту. Навчаючи школярів писати докладні перекази, потрібно насамперед вчити запам’ятовувати висловлювання, зберігати його в пам’яті. Цьому сприяє змістовий і типологічний аналіз тексту (виділяти типи мовлення; аналізувати добір мовних засобів; схематично фіксувати структуру тексту). Виконати операцію про розчленування допомагають знання про будову тексту, наявність у ньому різних типологічних фрагментів мовлення, відповідний добір мовних засобів, про засоби зв’язку цілого тексту і його фрагментів. Складання схеми, що відображає типологічну будову тексту, допомагає запам’ятати структуру висловлення і добір мовних засобів у відповідних фрагментах тексту і докладно відтворити текст.
Письмовий переказ вихідного тексту потребує від учнів орфографічних, пунктуаційних навичок і мовленнєвих умінь. Комплексні уміння, пов’язані з переказом, передбачають розуміння тексту, усвідомлюючи тему та основну думку, логіку викладу, провідний тип мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; усвідомлювати індивідуальний стиль автора; оформляти текст у вигляді автономного висловлювання.
Усі ці уміння розвиваються під час проведення всіх видів переказів. Отже, підвищення статусу переказу потребує від учителя особливої уваги до роботи над ним у період усього навчання української мови з п’ятого по одинадцятий клас.
Писемне мовлення – монологічне, йому властиві логічна впорядкованість, строгість побудови фраз, наявність не тільки сурядних, а й підрядних конструкцій, широке використання сполучників, багатство синонімів. Писемне мовлення не має конкретного адресата, тут відсутня допомога ситуації – неповне речення, еліпс, повтор, інверсія, просторіччя. Найбільш повно писемне мовлення школяра розвивається у час написання ним переказу і твору. Градація письмових робіт така: переказ твору письменника; розгорнута письмова відповідь на запитання; твір-мініатюра; твір.
Твір – це оригінальний зв’язний текст, самостійно складений учнем усно чи письмово за певною темою. Вміння писати твір – це вміння переконливо, логічно, образно викласти свої думки. Написанню твору повинні передувати цікаві змістовні уроки з глибоким аналізом художнього тексту і емоційним донесенням до учнів його ідейно-естетичного багатства. Коментар вчителя до програмових творів має бути оригінальним.
Своєрідність і складність писемного мовлення дослідив психолог Л.Виготський. Учителеві слід врахувати відмінності писемного мовлення від усного, визначені науковцем: писемне мовлення вимагає високого ступеня абстракції, це – мовлення подумки, позбавлене матеріального звука, це мовлення без співрозмовника.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Лінгвістичний аналіз тексту на уроках звязного мовлення в середній школі”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

nineteen + nineteen =