.

Лінгвістичні аспекти мовлення чоловіків та жінок в оповіданні Агати Крісті Towards Zero

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

ЗМІСТ
ВCТУП………………………………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОДОВОГО РОЗРІЗНЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ……………………………………………………. 6
1.1 Функціональні особливості стилю художньої літератури……………………….6
1.2 Використання лексико-стилістичних засобів і фігур у художній прозі…….8
1.3 Гендерний аспект як основа соціолінгвістичної варіативності мовлення…………………………………………………………………………………………………..13
1.3.1 Значення компонентів мовлення………………………………………………..14
1.3.2 Родові маркери лексики чоловіків та жінок………………………………..15
1.4 Родовий аспект репрезентації мовлення автора…………………………………….17

РОЗДІЛ 2 СТИЛІСТИЧНЕ РОЗМЕЖУВАННЯ МОВЛЕННЯ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК В ОПОВІДАННІ А. КРІСТІ “TOWARDS ZERO”……………………………..23 2.1 Актуалізація протиставлення гендеру персонажів на фоні стилістичних  засобів та фігур…………………………………………………………………………………………23
2.2  Вплив мовної ситуації на вибір лексики персонажами твору…………….31
2.3 Піраміда лексичних потреб чоловіка і жінки в оповіданні “Towards   Zero”…………………………………………………………………………………………………………35
2.4 Лексико-стилістична характеристика оповідача як основа гендерної    приналежності…………………………………………………………………………………………..38
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………….46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………….49
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи результати даного дослідження мовлення чоловіків та жінок в оповіданні Агати Крісті “Towards Zero”, слід зазначити наступне:
Функціональні особливості стилю художньої прози полягають у практичному застосуванні слів у конотативному значенні, підборі відповідного вокабуляру для адекватної оцінки дійсності та використанні автором лексики для досягнення естетичної своєрідності, емфатично-когнітивного ефекту. За допомогою вищезгаданих аспектів автор отримує можливість спілкування з читачем через текст та нагоду для використання розмовної мови у контексті творів художньої прози.
В основі розгортання художнього тексту лежить потреба використання різноманітних шарів лексики (нейтральної, літературної, стилістично зниженої), які проявляються у лексико-стилістичних засобах та фігурах, що індивідуалізують мовлення персонажів.
Відповідно до історичних умов розвитку суспільства, рід став одним з найважливіших критеріїв поділу соціальних ролей, та, відповідно до даного розмежування, встановилась орієнтація на конкретного мовця та його оточення. Таким чином, такі основні компоненти мовлення як мовна ситуація, учасники та форми спілкування, тема мовного акту стали чи не найважливішими показниками для розробки родових маркерів, що є характерні в маскулінному та фемінінному аспектах та почасти визначаються стереотипами, усталеними в суспільному розвитку людини.
Із розширенням поля наукових досліджень, лінгвістичному аналізу стали піддавати і образ автора, який є поняттям комплексним і включає в себе мовленнєві структури  персонажів та оповідача, манеру викладу, авторський задум та гендерно зумовлену тактику розвитку твору, що дає змогу встановити родову приналежність створеного оповідача  в рамках конкретного художнього твору.
Відбір лексичних одиниць чоловіками в оповіданні А. Крісті “Towards Zero” зазвичай відображається крізь призму максимального функціоналізму та практичності у повсякденному мовленні. Тому вони схильні вживати еліпсис, неузгодження, іронію та інші засоби для чіткої компресії та емфатики висловлювань. Метафори, метонімії, евфемізми характерні обом статям, проте їхня кількість коливається в залежності від ситуації.
Щодо фемінінного аспекту, то одним з провідних лексико-стилістичних засобів серед жінок є вживання гіперболи, порівняння, персоніфікації як основних методів емфатики, вивільнення емоцій.
З іншого боку, вживання лексики у творі характеризується ступенем офіційності ситуації, в якому перебувають мовець та реципієнт при мовному зближенні. Даний факт визначає рівень знайомства співрозмовників та відповідний підбір тем та лексики, основою якої виступають стилістично нейтральні слова, книжні слова та словосполучення зниженого тону, тобто колоквіалізми, сленг та інші.
Для підсумків результатів дослідження було застосовано стандартну систему обрахунку лексичних даних чоловіків та жінок, вираженої у процентному відношенні. Таким чином, стало можливим сформувати піраміди лексичних потреб для обох статей.
Лексичні потреби чоловіків позначені вживанням нейтральної, стилістично незабарвленої лексики 269 (68,6% від загальної кількості ЛО), колоквіалізмів 45 (11,5%), загального сленгу 24 (6,2%), емоційно-забарвленої лексики 20 (5,1%), вульгаризмів 19 (4,8%) та професіоналізмів 15 (3,8% – слідчої термінології).
Відповідно, потреби жінок у лексичному матеріалі розподілилися наступним чином: нейтральна лексика 105 (61,2%), колоквіалізми 28 (16,1%), емоційно-забарвлена лексика 22 (12,7%), загальний сленг 13 (7,1%) та книжні слова 5 (2,9%). Отже, очевидним є те, що шар емоційно-забарвленої лексики жінок вдвічі більший ніж у чоловіків, що свідчить про підтвердження судження, що мовлення жінки в оповіданні А. Крісті “Towards Zero” піддане набагато масштабнішому впливу емоційного фактору, аніж у чоловіків. Щодо вульгаризмів, то дане явище не спостерігається у мовленні жінок взагалі.
Аналогічний аналіз комунікативно спрямованого вокабуляру оповідача надав можливість побудувати піраміду його лексичних потреб та співставити отримані дані  з лексикою персонажів-чоловіків та жінок. В результаті, пласти ЛО оповідача розподілились в порядку кількісного спадання таким чином: нейтральна лексика 211 (70,8%), колоквіалізми 35 (11,7%), емоційно-забарвлена лексика 26 (8,8%), загальний сленг 15 (5%), терміни 6 (2%), вульгаризми 5 (1,7%). Таким чином, стає очевидним, що порядок розташування лексичних пластів оповідача відповідає лексичним потребам персонажів-жінок, отже гендерний аспект репрезентації оповідача – жіночий. Неочікувана наявність вульгаризмів у вокабулярі оповідача є швидше винятком (всього 1,7%) та позначена функціональною необхідністю для досягнення потрібного комунікативно-прагматичного ефекту реальності мовлення.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Лінгвістичні аспекти мовлення чоловіків та жінок в оповіданні Агати Крісті Towards Zero”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

18 + five =