.

Лексико-стилістичні засоби вираження імліцитної інформації в художньому тексті (на основі роману Дж. Стейнбека Грона гніву)

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ ЯК ОБ’ЄКТ СТИЛІСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ…………………7
1.1 СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ……………………………………….7
1.1.1 СТАТУС ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ У СИСТЕМІ МОВИ……………………………….8
1.1.2 КАТЕГОРІАЛЬНІ ОЗНАКИ ТЕКСТІВ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………9
1.2 РОЛЬ ІНФОРМАТИВНОСТІ В РОЗКРИТТІ ЗМІСТУ  ТА ІДЕЇ……………………………..16
1.3 ФУНКЦІОНУВАННЯ СТИЛІСТИЧНО-ЗАБАРВЛЕНОЇ  ЛЕКСИКИ У ХУДОЖНЬОМУ  ТЕКСТІ………………………………….……………………………………………21
1.4 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЯК МАРКЕРИ ІМПЛІКАЦІЇ………………………….25
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ…………………………31
2.1 ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНОЇ ЛЕКСИКИ………………………………………………………………………………………………..31
2.1.1 ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ТЕРМІНІВ У ХУДОЖНЬОМУ  ТЕКСТІ………………………………………………………………………………32
2.1.2 ПРАГМАТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ СЛЕНГІЗМІВ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ……………………………………………………………………………..34
2.1.3 МОВНІ ВІДХИЛЕННЯ ЯК ІЛЮСТРАЦІЯ РОЗМОВНОГО ВАРІАНТА…………37
2.1.4 ПРАГМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У ЛІТЕРАТУРНОМУ ТВОРІ……………………………………………………………………………….42
2.2 ФУНКЦІОНАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ФІГУР ЗАМІЩЕННЯ ТА КОМБІНАЦІЇ ………45
2.2.1 СЕМАНТИЧНА РОЛЬ ФІГУР ЗАМІЩЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ……….45
2.2.2 ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ФІГУР ПРОТИСТАВЛЕННЯ ТА НЕРІВНОСТІ…………………………………………………………………………………………….54
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………………….59
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………….62
ВИСНОВКИ
Лінгвістика тексту – це порівняно нова галузь лінгвістичної науки, у центрі якої знаходиться текст як найвища одиниця мовної ієрархії. Саме на рівні тексту бачимо завершену систему мовних засобів, спрямованих на вираження головної ідеї твору. Це повинно братися до уваги при аналізі  елементів будь-якого рівня, оскільки лише в тексті вони повністю розкривають своє значення, а актуалізація елементів будь-якого рівня впливає на розуміння усього тексту.
У ході проведеного дослідження у відповідності до поставлених завдань  було визначено особливості художніх текстів, що полягають у системній взаємодії та підпорядкованості усіх мовних засобів на розкриття ідеї твору; розкрито зміст поняття імпліцитної інформації, що полягає в особливому способі організації тексту, який веде до поглиблення чи зміни як семантичного, так і емоціонального змісту повідомлення без збільшення його довжини. Імплікація працює на усіх текстових рівнях.
Результатом дослідження функціонування лексико-стилістичних засобів у художньому творі стали висновки щодо їх ролі в розкриті авторського задуму.
Цікавим є функціонування  іншостильових елементів в тексті роману. Приналежність термінів до певних сфер, їх невідомість широкому загалу конкретизує, звужує можливу аудиторію, до якої звертається автор. Втягуючись в художньо-образну систему твору вони доповнюють та підсилюють її завдяки стильовій контрастності та неочікуваності.
Використання сленгу є певним засобом характеристики  соціального статусу особи, професійної приналежності та її емоційного стану, а також наближає твір до життя, відтворюючи реальне спілкування простих людей.
Передача мовних відхилень у мовленні героїв роману слугує додатковою самохарактеристикою персонажів, що не потребує явного втручання автора і створює враження більшої реальності та правдивості зображуваного. Відхилення у вимові звуків та граматичні помилки свідчать про походження, низький соціальний статус, неосвіченість, а також можуть розкривати емоційний стан героя чи характеризувати саму ситуацію мовлення як неформальну.
Індивідуальні новотвори слугують для яскравого, вражаючого та разом з тим лаконічного вираження суб’єктивної ідеї автора, тобто вони виконують функції притаманні усім лексичним одиницям, але їх вплив, завдячуючи новизні та атрактивності форми набагато перевищує по силі експресії нейтральні одиниці.
Стилістичні прийоми слугують підвищенню емоційної насиченості та експресивності висловлювання. Фігури комбінації, наприклад, спів ставляючи в описі різні,  а то й протилежні характеристики, розкривають неоднозначність певного явища чи об’єкта, допомагаючи глибше зрозуміти його суть. Чим більш контрастні поєднувані поняття, тим легше автору впливати на читача, викликаючи необхідні оцінки, думки тощо.
Фігури заміщення також виконують експресивну та емоційно-оцінну функцію, виражаючи ставлення автора до об’єкту опису і відповідно формуючи сприйняття подій читачем.
Спостерігається також розширення  чи зміна семантичного змісту висловлювання.    У випадку використання іронії реальний зміст повідомлення суперечить його експліцитному значенню. Вона є ефективним засобом критики, висміювання, передачі негативних емоцій.
У метафорі та метонімії розкриваються нові грані об’єкта, оскільки вторинний номінатив наділяє його своїми ознаками, таким чином деталізуючи та доповнюючи характеристику.
Досить часто виявлення зв’язку, на якому ґрунтується стилістична фігура, є проблематичним без достатньої лексичної бази та знань суспільно-політичного та історичного характеру.
Декодування лексико-стилістичних засобів у художньому тексті сприяє процесу інтерпретації твору, підкреслюючи концептуально важливі для розуміння авторського задуму моменти оповіді, вводячи читача в систему логічно-емоційних аргументів.
Ця робота є лише початком дослідження механізму утворення імпліцитної інформації і потребує подальшого опрацювання. Перспективним є дослідження способів передачі імпліциту на інших рівнях текстової будови, зокрема синтаксичному.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Лексико-стилістичні засоби вираження імліцитної інформації в художньому тексті (на основі роману Дж. Стейнбека Грона гніву)”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

four × 1 =