Концепт Щастя в англомовній картині світу

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    З
РОЗДІЛ 1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “КОНЦЕПТ”    8
1.1.    Дослідження поняття “концепт” у лінгвістичній науці та генезис
терміну……………………………………………………………………….8
1.2.    Когнітивна парадигма: області її застовування в лінгвістиці та    когнітивна структура концепту…………………………………………………..12
1.3.    Когнітивний підхід до вивчення значення слова………………………..18
1.4.    Концептуальний аналіз як метод лінгвістичних досліджень…………..21
1.5.    Феномен, поняття і термін “картина світу”………………………………26
1.6.    Концептуальна та мовна картини світу. Їх взаємодія та взаємовплив…31
1.7.    Сутність прислів’я та його аналіз як когнітивної одиниці………………39
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ ЩАСТЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВАХ    49
2.1.    Структура концепту ЩАСТЯ в англійській мові    .49
2.2.    Лексична одиниця happiness як основа концепту ЩАСТЯ………………53
2.3.    Концепт “успіх”: почуттєвий під концепт концепту ЩАСТЯ………………56
2.4.    Англійські та українські прислів’я як складова концепту ЩАСТЯ………….61
2.5.    Мовна репрезентація концепту ЩАСТЯ у французькій мові……………….75
2.6.    Концепт ЩАСТЯ у французьких пареміях…………………..………………80
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….87
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………92
ДОДАТКИ

ВИСНОВКИ
У процесі даного дослідження було успішно виконано поставлені завдання, зокрема, було досліджено та проаналізовано термін “концепт” та його генезис, охарактеризовано поняття “картини світу”, концептуальної та мовної, також було прослідковано когнітивну структуру концепту ЩАСТЯ в англійській та французькій мовах, детально проаналізовано практичну реалізацію та мовну реалізацію концепту ЩАСТЯ на основі порівняння прислів’їв української та англійської мов, аналізу французьких паремій прислівного типу.
Дане дослідження є спробою комплексного вивчення мовних засобів об’єктивації концепту ЩАСТЯ, а також вивченя різноманітних когнітивних механізмів, що лежать в основі концептуалізації та мовному позначенні поняття “щастя”. Такий підхід виник при дослідженні корпусу лексики на позначення феномену щастя.
В ході дослідження ми дійшли висновку, що зміст концепту ЩАСТЯ є об’ємнішим за одноіменний неглибокий та поверхневий мовний зміст, оскільки реалізується у значній кількості мовних засобів. Аналіз матеріалу показує, що концепт ЩАСТЯ є багатомірне ментальне утворення, яке опредмечується у різноманітних мовних формах як англійської так і французької мов.
У дослідженні прослідковано нерозривний зв’язок поняття “концепт” із мовознавчою наукою – когнітивною лексикологією, адже саме завдяки розвитку цієї науки ми завдячуємо появі в ній поняття “концепту”. Також, когнітивна лінгвістика розглядає функціонування мови як різновид пізнавальної діяльності, адже лексичні одиниці – слова — слугують для фіксації концептів під час здійснення людиною пізнавальної діяльності, усвідомлення важливих процесів, характеристик та ознак. Із цього слідує нове розуміння мовного значення як когнітивного феномену, визнання когнітивної основи мовних одиниць і категорій і наявність цілком визначених кореляцій між когнітивними та мовними структурами. Когнітивний підхід до семантики слова передбачає, що в значення входять не лише признаки, необхідні і достатні для ідентифікації об’єкту, але й весь комплекс знань про нього, лінгвістичних і екстралінгвістичних, незалежно від ступеня виявленості в мові. Значення слова, що має понятійну основу,  розглядається як пакет інформації, що зберігається в соціальній пам’яті культурно-мовної спільноти, який можна діставати по мірі потреби та який дає можливість в певній мірі реконструювати концепт через його звукове вираження. Концептуальний аналіз, як один із методів лінгвістичних досліджень, дозволяє розпочати дослідження концептуальної будови мови, що призводить до осмислення світу в термінах концептів. Даний метод дозволяє також проникати у таємниці мовного усвідомлення, оскільки ”концепти – ідеальні одиниці усвідомлення, що складають частину загальної концептуальної моделі світу” [37, 9-14].
Розглядаючи поняття концепту, ми звертаємося і до психології людини, оскільки багато концептів, в тому числі і досліджуваний концепт ЩАСТЯ, належать до психологічної категорії. Щастя є емоційною складовою категорії ЩАСТЯ з притаманними їй високим ступенем семіотичної насиченості та етнокультурною специфікою. Категорія щастя—багатомірне інтегративне ментальне утворення, що включає інтелектуальну загальноаксіологічну оцінку й оцінку емоційну у формі радості або задоволення. Щастя належить до фундаментальних емоцій, має позитивну природу та оптимізує процес комунікації. Деякі вчені виводять концепт за межі лінгвістичних досліджень як категорію психіки. Концепти утворюються шляхом абстрагування від реально існуючих одиничних предметів, певних притаманних їм властивостей.
Оскільки провідною лінгвістичною ознакою концепту є закріплення за ним певних способів його мовної реалізації, то першим кроком в процесі дослідження концепту ЩАСТЯ в англійській мові було виділення слова happiness як ключового слова-репрезентанта концепту ЩАСТЯ, а в французькій мові слів Bonheur, heuruex; наступним кроком була побудова семантем ключових слів. Побудову семантем здійснено шляхом аналізу словникових дефініцій та тлумачень ключової лексеми, що об’єктивує досліджуваний концепт у мові. Внаслідок аналізу побудованої семантеми слів встановлено три під концепти концепту ЩАСТЯ: під концепт ПЕРЕЖИВАННЯ, під концепт ПОЧУТТЯ та під концепт ЕМОЦІЙНИЙ СТАН. Наступним кроком нашого дослідження був розгляд застосування лексичної одиниці happiness як складового елемента досліджуваного концепту ЩАСТЯ в англійській мові. У “формулі щастя” в якості основи оцінки виступає семантична ознака, що дозволяє суб’єкту відокремити щасливі події від нещасливих і феліцитарно байдужих. У дослідженні також здійснено аналіз концепту “успіх”, адже даний концепт є під концептом ПОЧУТТЯ концепту ЩАСТЯ. Концепт “успіх” проаналізовано з точки зору його національної специфіки в сучасній англійській мові. У процесі дослідження було виявлено, що втілення концептуальної ознаки успішності не є гомогенним. Це означає, що “успіх” як багатогранне поняття може проявлятися у різних сферах життя людини. У процесі комплексного дослідження концепту “успіх” виділено семантичні групи з відповідними семантичними центрами, що дає змогу визначити загальне асоціативне поле досліджуваного концепту.
Аналіз глибинних структур прислів’їв, їх автосемантичності, однозначності їхніх імплікацій засвідчив наявність зафіксованих у змісті прислів’їв культурних концептів, ціннісних вимірів, що дозволяють виділити фрейми їхнього вживання. Умовно можна визначити кілька видів ознак у фразеології української та англійської мов, що характеризують концепт ЩАСТЯ. Виділено такі групи (фрейми), які характеризують концепт щастя з різних ракурсів: факти щастя, ознаки щастя, тривалість щастя, суб’єкти щастя, об’єкти щастя. При цьому кожна з категорій може мати ще кілька підкатегорій, що матимуть приблизно такі характеристики: прямі і непрямі ознаки, норми-застереження, поняття добра і зла, моральні цінності, емоційна забарвленість. Усе це дає загальну картину уявлення щодо ставлення як суспільства так і людини до цього явища.
Прислів’я та приказки української та англійської досить часто мають одне й те саме смислове навантаження, проте можуть відрізнятися за формою. Різна форма прислів’їв та приказок пояснюється різними життєвими умовами, побутом, родинними відносинами, історичними та соціальними обставинами. Особливими ознаками фразеологічних одиниць, як в українській так і в англійській мовах є: перебільшення, гумористичне ставлення до ситуації, непряма рекомендація, введення антитез, непряме або безпосереднє посилання на норми та цінності суспільства тощо. Відмінностями, які можна виділити у системі даних фразеологізмів англійської мови є більша стриманість висловлювань, у той час як українська мова характерна більшою образністю. Проте, таку різницю досить часто можна пояснити різницею світогляду та світосприйняття обох націй.
Внаслідок дослідження лексико-семантичних засобів вираження концепту ЩАСТЯ у французькій мові, встановлено основнимі лексичні одиницямі, які позначають цей концепт у французький мові, а саме «bonheur», а також прикметник-іменник «heureux». У цьому ракурсі розглянуто питання про відображення концепту «щастя» паремійними одиницями прислівного типу (ПОПТ) у французькій мові. Це означає, що до реєстру досліджуваних ПОПТ включаено не тільки одиниці, що використовуються в якості лексичних компонентів і називають та характеризують згаданий концепт (bonheur, heureux), але й їх синоніми, а також паремії, що містять різноманітні ідеї, які тією або іншою мірою пов’язуються з цим концептом. У зв’язку з цим досліджувані паремії ми розділили на три групи: 1) ПОПТ, де одним із лексичних компонентів виступають слова bonheur, heureux; 2) ПОПТ, де одним із компонентів є синоніми до згаданих слів; 3) ПОПТ, де ключовою ідеєю виступає концепт. З цією метою ми дослідили понад 300 паремійних одиниць прислівного типу, які тією чи іншою мірою причетні до цього концепту [83; 84, 70-72, 319-321; 89].
Отримані висновки дозволяють стверджувати, що когнітивні методи аналізу мовних явищ володіють великою пояснювальною силою, оскільки позволяють представити лексичне значення як мовний феномен, що об’єднує весь комплекс лінгвістичних та екстралінгвістичних знань. Такий підхід дозволив по новому роздивитися роль мотиваційної ознаки, що лежить в основі метафоричного перенесення при творенні нових виразів для позначення щастя.
Проведене дослідження дозволило найбилитися до вирішення проблеми взаємодії мови та мислення через аналіз когнітивних операцій, що моделюють розумові процеси, що призводять до утворення назв та виразів на позначення щастя. Результати, отримані в процесі дослідження, дозволяють намітити перспективи подальшого розгляду проблеми, пов’язаної із репрезентацією знань в мові. Дана проблема має безпосередній вихід на спів ставний аналіз різноманітних мовних систем, оскільки пізнання дійсності та її членування відбувається на когнітивному рівні.