Інвестиційна діяльність комерційного банку

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретичні аспекти інвестиційної діяльності комерційного банку……..5
1.1.    Сутність та класифікація інвестицій…………………………………………..5
1.2.    Суть та значення інвестиційної діяльності комерційного банку…………..13
1.3.    Ризики в інвестиційній діяльності банків…………………………………….25
Розділ 2. Фінансові аспекти інвестиційної діяльності комерційного банку (на прикладі АКБ «МТ – Банк»)…………………………………………………………35
2.1.    Аналіз динаміки та тенденцій інвестиційної діяльності комерційного
банку…………………………………………………………………………………..35
2.2.    Джерела формування інвестиційних ресурсів комерційного банку……….40
2.3.    Ефективність інвестиційної діяльності банку………….…………………….44
Розділ 3. Шляхи удосконалення організації інвестиційної діяльності комерційного банку…………………………………………………………………..52
3.1.    Напрямки розвитку інвестиційної діяльності комерційного банку………..52
3.2.    Стимулювання інвестиційної діяльності…………………………………….59
3.3.    Державне регулювання інвестиційної діяльності банку……………………66
Висновки………………………………………………………………………………76
Список використаних джерел……………………………………………………….80
Додатки
ВИСНОВКИ
В процесі дослідження встановлено, що інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. В банківській справі інвестиції означають засоби, вкладені в цінні папери підприємств і державних установ на відносно тривалий проміжок часу.
У сучасній українській економічній літературі присвяченій дослідженню грошей, фінансів і кредиту, термін «інвестиції», «інвестиційний ринок» стали досить широко використовуватись на початку 90-х років під час економічної перебудови. Щодо банківських інвестицій, то хоч це поняття застосовувалось в економічних дослідженнях процесів формування і кредитування народного господарства, однак дотепер не отримало в нашій економічній літературі належного наукового осмислення і розкриття. Так, ще в умовах адміністративно-командної системи господарювання, банківські інвестиції, в широкому розумінні цього слова, розглядались як вкладення банківських ресурсів на тривалий період і переважно в акції, облігації та інші високоліквідні цінні папери, а у вузькому розумінні слова, – як капітальні вкладення банків на розвиток своєї матеріально-технічної бази.
Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова  система України діє на підставі багатьох законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність Це, зокрема, Закон «Про інвестиційну діяльність», Закон «Про іноземні інвестиції», Закон «Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні», Закон «Про цінні папери та фондову біржу» та ін.
Дохідність інвестиційної діяльності комерційних банків залежить від ряду економічних факторів і організаційних умов, серед яких головна роль належить таким як: економіка країни, яка стабільно розвивається; існування різних форм власності в сфері виробництва і послуг, включаючи сферу банківської діяльності з перевагою приватної і акціонерної форми власності; налагоджена і чітко функціонуюча структура фінансово-кредитної системи; наявність розвиненого і цивілізованого ринку цінних паперів; наявність ринкових інститутів цінних паперів( інвестиційні компанії, фонди тощо).
Всі операції на ринку із цінними паперами пов’язані з ризиком. Учасники цього ринку беруть на себе найрізноманітніші ризики – системний, несистемний, селективний, процентний, валютний, відкличний, політичний, економічний, соціальний, регіональний, операційний, капітальний, ризик підприємства, ризик поставки.
Щодо практики здійснення інвестиційної діяльності комерційним банком, можна сказати, що кредитно-інвестиційна діяльність є пріоритетним напрямком в діяльності АКБ «МТ – Банк». Динаміка кредитно-інвестиційного портфеля характеризується постійним ростом. Аналізуючи склад і структуру кредитно-інвестиційного портфелю, можна сказати, що найбільшу частку серед розміщених кредитних ресурсів становить кредитування суб’єктів господарської діяльності. Також значні частки належать міжбанківському кредитуванню та цінним паперам. Протягом досліджуваного періоду спостерігається зростання обсягу портфеля цінних паперів на інвестиції. Незначну суму складають у портфелі АКБ «МТ – Банк» боргові цінні папери на продаж. Тому можна сказати, що у роботі з цінними паперами банк приділяє значно більше уваги формуванню саме інвестиційного портфелю, ніж організації продажу боргових цінних паперів. Це пояснюється тим, що банку більш вигідно інвестувати, ніж просто продавати цінні папери, оскільки перше передбачає одержання значних відсотків, хоч і ризик при цьому вищий.
Основною складовою інвестиційних ресурсів комерційного банку є залучені кошти. Це кошти клієнтів на поточних рахунках; депозити юридичних і фізичних осіб; залишки на кореспондентських рахунках; кошти, що їх залучають з міжбанківського ринку (міжбанківський кредит); кошти, отримувані від продажу цінних паперів тощо. Але одним з найбільш надійних джерел формування інвестиційних ресурсів комерційного банку є депозитні вклади.
За досліджуваний період відбулося зростання суми залучених коштів населення в національній валюті. Більшу частку вкладів населення становили строкові вклади. Дещо меншу частку становлять кошти фізичних осіб в іноземній валюті. Протягом досліджуваного періоду відбулося збільшення цієї частки. На збільшення обсягу депозитів вплинуло зростання сум залучених коштів в іноземній валюті по вкладах до запитання та строкових депозитах. Тобто збільшення обсягу залучених коштів фізичних та юридичних осіб свідчить про зростання частки інвестиційних ресурсів банку.
В портфелі цінних паперів АКБ «МТ – Банк» за 2004 – 2006 роки найбільшу суму склали цінні папери, крім акцій в портфелі банку. Зростання даних цінних паперів відбулося за рахунок збільшення вартості цінних паперів у торговому портфелі банку, цінних паперів на продаж та цінних паперів до погашення в основному в національній валюті. Протягом досліджуваного періоду відбувається також зростання акцій в портфелі банку та інших форм участі в капіталі за рахунок збільшення акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком та інвестицій в асоційовані компанії. Вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком у портфелі банку зросли за рахунок збільшення суми цінних паперів у торговому портфелі та суми цінних паперів на продаж в основному в національній валюті.
Система державного регулювання інвестиційної діяльності охоплює не тільки заходи (механізми) регулювання конкретних процесів, а й інструменти, тобто засоби регулювання, що використовуються окремими напрямками (складовими) економічної політики. Система державного регулювання інвестиційної діяльності повинна будуватися за ієрархічним принципом: спочатку встановлюються функції системи, далі визначаються напрямки проведення економічної політики, що спрямовуються на реалізацію цих функцій, потім здійснюється підбір інструментів втілення в життя цієї політики і, нарешті розробляються заходи регулювання конкретних процесів.
Отже, комерційні банки у структурі фондового ринку мають відігравати роль стратегічного інвестора за суттю. Розвиток ринку неможливий без конкуренції. Умови для всіх мають бути рівні, а конкуренція — здоровою. Наразі саме банки мають відповідний рівень капіталізації, жорстку та ефективну систему контролю, чого не мають інші учасники фондового ринку. І тому вони не лише можуть, а й зобов’язані спрямувати свій потенціал на розвиток фондового ринку й економіки країни в цілому.
Виконання Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002 – 2010 роки, затвердженої Кабінетом Міністрів України забезпечить створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, поліпшить її привабливість для іноземних інвесторів.
Збільшення інвестиційних ресурсів передбачається досягти, зокрема, шляхом ефективного використання державних інвестицій, збільшення обсягів довготермінового кредитування реального сектору економіки, іноземних інвестицій.
Щоб стимулювати залучення банківських ресурсів в інвестиційну діяльність, потрібно:
– створити систему пільгового рефінансування комерційних банків у разі надання ними пільгових кредитів для впровадження інвестиційних пріоритетних проектів;
–  звільнити від оподаткування частину прибутків комерційних банків, якщо вони інвестують у підприємства, які виробляють високотехнологічну продукцію, або в інвестиційні проекти у пріоритетних сферах економічної діяльності;
–  знизити ставки обов’язкового резервування коштів комерційних банків, які здійснюють пільгове довготермінове кредитування інвестиційних проектів, а також на залучені вклади населення, що трансформуються в інвестиційні проекти;
–  поширити практику пільгового кредитування суспільно-господарської діяльності під заставу майна, що гарантується спеціалізованими кредитно-гарантійними установами, а також шляхом часткової компенсації процентної ставки;
–  запровадження нових форм кредитування шляхом здійснення лізингових, факторингових та інших операцій.