Ідейно-художня проблематика роману Валеріана Підмогильного Місто

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з української літератури. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОМАНІ «МІСТО» В. ПІДМОГИЛЬНОГО    7
1.1 Історія дослідження роману    7
1.2 Урбаністичні уявлення автора    12

РОЗДІЛ 2 ІДЕЙНА ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ «МІСТО»    20
2.1 Проблема людини і людей    20
2.2 Проблеми відчуження та абсурду в романі    31

РОЗДІЛ 3 ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ    38
3.1 Мовно-образна структура роману Валеріана Підмогильного    38
3.2 Інтелектуальні і моральні засади життя головного героя як засіб висвітлення позиції автора     46
ВИСНОВКИ    61
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    63

ВИСНОВКИ

Роман Валеріана Підмогильного «Місто» відразу ж привернув увагу літературних критиків, викликав полеміку на сторінках літературно-критичних видань, обговорення в трудових і учнівських колективах. Твір та його автор, мали свою, на жаль, нелегку й трагічну долю.
Змоделювавши ситуацію духовної деградації особистості в умовах урбаністичного простору, використавши елемент антиутопічності, Підмогильний саме в такий спосіб зробив спробу наблизити місто до свідомості українців, оголивши найнебезпечніші пуанти абстрактних перешкод. У цьому плані незавершеність роману «Місто» якнайефективніше спонукає читача до пошуку індивідуального шляху розв’язання проблеми збереження духовності.
Підсумуємо, що в романі показує один з шляхів до волі. Цей шлях веде через правду знання людини й себе до – творчості. Чи значить це, що віднині Степан буде зразком моральності й не зробить, жадного злого вчинку? Навряд чи це так. Не тільки люди різні, а й людина різна, і різні її вчинки. Але ціною свого попереднього життя, ціною спустошення душевного, ціною самоти герой твору Підмогильного купив собі право і можливість бути людиною. Людиною серед людей.
Підкреслимо, що Валеріана Підмогильного можна назвати українським предтечею А.Камю, Ж.-П. Сартра. Перегуки теми і сюжетів його роману «Місто» й багатьох оповідань із класиками екзистенціалізму, які творили значно пізніше, є не лише додатковим, цілком переконливим доказом спростування комплексу меншовартості української літератури, що склався за часів радянського режиму, а й безсумнівним потвердженням плідного розвитку екзистенціалізму як світоглядної естетичної системи в Україні ще на початку XX століття.
Зазначимо, що саме в образно-смислових та мовних координатах постає у романі В. Підмогильного образ Міста, що має багатовимірну і складну структуру, але напрочуд цікавий і змістовний, якщо уважно вчитатись у текст, збагнути найтонші естетичні нюанси авторської думки.
Також підсумуємо, що у високохудожньому тексті є великий запас для співтворчості читача з письменником. Без цього книжка стає нудною. Якщо у творі все розтлумачено і сказано письменником, то він не викликає зацікавлення читача. Художній твір часто називають незавершеною завершеністю. З одного боку, він завершений, бо дописаний, з другого – незавершений, бо спонукає до роздумів. Письменник сподівається на співтворчість, ставить читачеві питання, а той уже сам повинен подумати, як би він поводився в тій чи тій ситуації. Питання авторської позиції та підтексту дуже важливі, їх не можна залишати поза увагою. Ми в цьому переконалися, досліджуючи текст роману В.Підмогильного «Місто».
Варто зазначити, що автор насамперед змальовує людину як носія моральних цінностей, а вже потім як літературного персонажа – спеціаліста в певній галузі, зокрема літературній.