Функціональні особливості історизмів архаїзмів неологізмів у творчості Ліни Костенко

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………….. 3
І. Лінгвістичні і стилістичні засади дослідження пасивної лексики української мови ………………………………………………………….…… 7

І. 1. Поняття пасивної лексики, основні підходи до її характеристики …… 8
І. 2. Стилістичні функції пасивної лексики в українській історичній художній літературі……………………………………………………………………………………………… 27

ІІ. Функціональні особливості історизмів, архаїзмів, неологізмів у творчості Ліни Костенко …………………………………………………… 3

ІІ. 1. Використання матеріальних архаїзмів у романі «Маруся Чурай» ……. 36
ІІ. 2. Стилістичне забарвлення власне архаїзмів …………………………..… 47
ІІ. 3. Неологізми, як показник ідіостилю Ліни Костенко …………………. 56

Висновки ……………………………………………………………………… 62
Бібліографія …………………………………………………………………….. 65
Додатки ……………………………………………………………….………… 69
Висновки
Основне ядро сучасної української лексичної системи складають слова, використання яких нічим не обмежене. Називаються такі слова загальновживаними. Вони є базою для утворення різноманітних слів, і можливості розширення словника української мови практично невичерпні.
Крім основного лексичного складу нашої мови, є слова , користування якими обмежене. Такі слова належать до неактивного словника, тобто до пасивної лексики сучасної української мови. Це передусім застаріла лексика: історизми та архаїзми, і неологізми – нові слова, що з’являються в мові.
Майстри художнього слова в творах на історичну тему широко користуються лексикою, яка була поширена в мові людей зображуваної епохи, а на сьогодні перейшла до пасивного фонду. Крім того, письменники є постійними творцями своїх власних слів – індивідуальних новотворів, які часто входять тільки до їхнього словника. Розгляду саме таких авторських неологізмів було присвячене дане дослідження. Джерелом для проведення такої роботи став історичний роман у віршах «Маруся Чурай» відомої сучасної української поетеси Ліни Василівни Костенко.
Проведене вивчення лінгвістичної літератури показало, що більшість науковців такі, як І. К. Білодід, М. А. Жовтобрюх, П. С . Дудик та інші, поділяють пасивну лексику на дві групи. До першої з них належать застарілі слова, а до другої – нові слова. Булаховський Л. А. застарілі слова поділяє на матеріальні та стилістичні архаїзми. Академік Білодід І. К. вводить ще одну назву матеріальних архаїзмів – історизми. Він також відносить до неологізмів і авторські новотвори.
Про стилістичне використання пасивної лексики в художньому стилі знаходимо в посібниках зі стилістики сучасної української мови. Академік    І. К. Білодід детально аналізує всі стилістичні функції, які виконують історизми, архаїзми та неологізми в художньому творі. Булаховський Л. А. та Скрипник Л. Г. зазначають, що архаїзми є важливим засобом урочистої емоційності, а історична лексика є одним із важливих засобів стилізації мови персонажів у дусі зображуваної епохи. Цим питанням присвячені і окремі розділи з праць І. Г. Чередниченка, А. П. Коваль, О. Д. Пономаріва.
Вивчення лінгвостилістичних особливостей функціонування пасивної лексики у творчості Ліни Костенко ще не було предметом наукового дослідження. Тому саме таку тему дипломної було обрано нами свідомо.
Провівши якісно-кількісний аналіз функціонування пасивної лексики в історичному романі «Маруся Чурай» Л. В. Костенко, ми прийшли до висновків, що поетеса використовує широкий спектр застарілої лексики та власних новотворів. Так, всього в творі налічується 621 одиниця пасивної лексики. З них 42% становлять історизми. Найбільшу групу історизмів або матеріальних архаїзмів становлять імена історичних осіб та реальні й міфічні імена царів, імператорів, що становлять 8% усієї пасивної лексики, використаної в романі. Чималу групу (7%) становить в романі застаріла побутова лексика. Назви старовинної зброї, амуніції, регалій складає 5% усієї пасивної лексики; старовинні назви народів, країн та старовинні назви одягу — по 4%.Ці та інші групи історизмів є важливим засобом відтворення історичних реалій та культурно-побутового колориту зображуваної автором доби.
Другу групу застарілих слів у творі, а це 23%, становлять стилістичні архаїзми. Розмежування архаїзмів ми проводимо за класифікацією О.Д.Пономаріва. За цією класифікацією серед стилістичних архаїзмів найбільшу групу становлять лексико-фонетичні архаїзми (9%), лексичні 7%, лексико-словотворчі -2%, а семантичні -5%. Архаїзми в творі служать для створення урочистості, монументальності образів, а також відтворюють мовні особливості людей зображуваної епохи.
Поетеса Ліна Костенко проявляє себе неабияким майстром у створенні авторських неологізмів, що становлять 31% усієї пасивної лексики твору. Серед неологізмів 12% складають дієслова та дієслівні форми, 10% становлять іменники, 6% – прикметники, а 3% – прислівники. Використання авторських новотворів передає світовідчуття поетеси, сприяє створенню потрібних їй образно-естетичних асоціацій, що в свою чергу сприяє багатоплановому розкриттю художнього образу. Невелику групу, а саме 4%, складають неідентифіковані слова. Значення цих слів не відображені в словниках української літературної мови.
Таким чином створенню ідіостилю письменниці сприяють:
•    оказіоналізми, які передають світовідчуття поетеси й іноді містять поєднання непоєднуваних елементів;
•    лексико-фонетичні архаїзми, які дуже майстерно вживаються для характеристики персонажів твору (урочистість, зниженість), а іноді для іронічної чи саркастичної оцінки вчинкам героїв;
•    нанизування чи градаційне вживання трьох чи більше архаїчних слів у невеликому контексті;
•    уживання стилістично маркованої застарілої лексики (розмовно-побутової, книжної), що дозволяє з одного боку показувати живе розмовне мовлення простого народу, з іншого – військової старшини, священнослужителів тощо.
Отже, пасивна лексика в романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко містить у собі велику силу експресії та емоційної наснаги. Вона стилістично виправдана в творі, не захаращує сучасної в своїй основі літературної мови історичних творів. Використання пасивної лексики допомогло поетесі створити історичну епопею, енциклопедію духовного життя України XVII ст., за яку Ліну Костенко удостоєно найвищої нагороди – Шевченківської премії.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Функціональні особливості історизмів архаїзмів неологізмів у творчості Ліни Костенко”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

one × 5 =