58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ    6
1.1    Сутність зовнішньоекономічної діяльності    6
1.2     Зовнішньоекономічна діяльність як об’єкт макроекономічного регулювання    9
1.3 Організаційно-правові аспекти регулювання ЗЕД в Україні    14
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ АСПЕКТІВ ЗЕД В УКРАЇНІ    18
2.1 Структурно-фінансовий аналіз експортно-імпортних операцій в Україні    18
2.2 Оцінка платіжного балансу України за 2007-2008 р    29
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕД В УКРАЇНІ    36
ВИСНОВКИ    40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ    43
ДОДАТКИ
ВИСНОВКИ

Отже, серед процесів, які визначають особливості розвитку сучасного світу, провідним є процес інтернаціоналізації господарського життя. Його суть полягає втому, що національні економічні системи можуть ефективно розвиватися лише за умови їх міжнародної взаємодії та переплетіння. Тому нині важко назвати країну, яка б не була суб’єктом міжнародних економічних відносин і не зазнавала впливу зовнішнього (міжнародного) середовища. В умовах розвитку національної економіки, інтеграційних процесів важливим є зовнішньоекономічна діяльність.
Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв’язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв’язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.
В теперішній час Україна здійснює всі види зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, на принципах правового регулювання та взаємовигідній основі. Це визначило відповідну інфраструктуру і систему регулювання ЗЄД. Управління зовнішньоекономічною діяльністю здійснюється як державою, в особі її органів і державних інститутів, так і недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговими палатами, асоціаціями, союзами), самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Як невід’ємна частина Європи Україна об’єктивно орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічних відносин та забезпечення належного добробуту своїх громадян. Поглиблення європейської інтеграції та розширення Європейського Союзу на схід, його безпосереднє наближення до кордонів України створює додаткові передумови для активізації участі України в цих процесах. Провідними формами співробітництва між Україною та ЄС є торгівля, інвестиційна діяльність, науково-технічна сфера, регулювання трудової міграції та інші. Крім того, більше половини прямих іноземних інвестицій надходить з країн ЄС. А отже, економічна динаміка в ЄС та тенденції економічної співпраці визначатимуть перебіг соціально-економічних процесів в Україні.
Таким чином, розширення ЄС ставить перед Україною завдання максимально ефективно використати всі наявні позитивні наслідки і одночасно трансформувати виклики розширення у позитивні здобутки.
В умовах розвитку зовнішньоекономічної діяльності Україна тісно співпрацює з країнами колишнього соцтабору. Особливо тісними ці зв’язки є з Росією, яка є важливим партнером в структурі експорту-імпорту товарів та послуг, хоча впродовж кількох років Росія методом економічного тиску бажає вплинути на політичну ситуацію в Україні. Експансія Росії на українському енергоринку посилюється, оскільки через Україну пролягає найбільш економічно вигідний і натепер практично єдиний шлях в Європу для російських енергоносіїв. Енергоекспорт для Росії – це питання життєздатності держави і, значною мірою, її геополітичної могутності. Більше половини надходжень до російського бюджету припадає на надходження від експорту енергоресурсів. Потенціал Росії в розвитку експорту енергоносіїв до Європи ще довго залишатиметься вагомим. Тому Росія так активно домагається спільного управління газовими магістральними мережами України і не тільки газовими. Така позиція Росії сприяє тінізації газового ринку України і дозволяє російському бізнесу й уряду більш щільно його контролювати. У свою чергу Україна також не робить дієвих кроків для лібералізації цього ринку.
Оскільки Україна після здобуття своєї незалежності потрапила у ситуацію, коли потрібно було при переході до ринкової економіки і відповідно для розвитку старих, занедбаних, та нових галузей економіки, позичати гроші у інших країн, зокрема у США, ЄС тощо. Тому необхідно було налагодити співпрацю зі всесвітньою валютною організацією, тобто МВФ. Не дивно, що на даний момент відносини з цим фондом мають стратегічне значення для України, оскільки у нас існує брак коштів на реконструкцію галузей економіки тощо. Тому метою є встановити, які ж відносини склалися, існують, і якими вони будуть у майбутньому; які завдання треба поставити задля дружніх стосунків з МВФ.
Ресурси, отримані від МВФ, спрямовуються на збільшення валютних резервів з метою зменшення дефіциту платіжного балансу і досягнення стабілізації грошово-кредитної системи.
Нове керівництво бере курс на налагодження стосунків між Україною та МВФ. Про це засвідчує зустріч президента з представником МВФ, висловлення його сподівань на продовження співпраці, на те, що інвестування в економіку України зростуть, зросте і кількість спільних програм з МВФ.
Варто підкреслити, що, отримавши статус країни з ринковою економікою, Україні слід не зупинятися на досягнутому, а докладати своїх зусиль для покращення зовнішньоекономічної діяльності.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Фінансові аспекти зовнішньоекономічної діяльності України”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

thirteen − 9 =