Фінансове планування на підприємстві

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1
Теоретико-методологічні основи планування…………………………….………………….6
1.1. Поняття, сутність, методологія, та напрями фінансового планування на підприємстві……………………………………………………………………………………….6
1.2. Зміст, завдання, методи та принципи фінансового планування………………15
1.3. Місце фінансового планування в ринковій стратегії підприємства…………20

РОЗДІЛ 2
Системи та методи фінансового планування на підприємстві……………………………………………………………………………..30
2.1. Прогнозування фінансової діяльності …………………………………………………………..30
2.2. Зміст і завдання оперативного фінансового планування…………………………44
2.3. Поточне планування фінансової діяльності……………………………………….49

РОЗДІЛ 3
Впровадження системи бюджетування на підприємстві…………………………………..56
3.1. Бюджет як інструмент управління фінансовими ресурсами підприємства……………………………………………………………………………………………………….56
3.2. Удосконалення методів та форм планування……………………………………..59
3.3. Оптимізація процесу бюджетування………………………………………………69

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………………….74

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………………………80

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………………………………….83
ВИСНОВКИ

Підвищення ефективності суспільного виробництва в сучасних умовах становлення ринкової економіки України, структурної перебудови на цих засадах промисловості зумовлює нові підходи до планування господарської діяльності підприємства як основної фунікції управління підприємством.
Планування — це один із самих складних та нелегких видів розумової діяльності, властивих людині. Складність полягає в тому, що управління — це практична діяльність, а що і як робити, визначається до того, коли потрібно діяти.
Сутність планування полягає в конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підрозділу зокрема на встановлений період; визначенні господарських завдань та способів їх досягнення, строків та послідовності реалізації виявленні матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань. Планування направлене на оптимальне використання можливостей фірми, в тому числі найкраще використання всіх видів ресурсів та передбачення помилкових дій, що можуть призвести до зниження ефективності діяльності фірми.
Методологія внутрішньофірмового планування охоплює сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей, наукових принципів, економічних положень, сучасних вимог ринку і визнаних передовим досвідом методів розробки планів. Методика планування характеризує склад методів, способів та прийомів обґрунтування конкретних планових показників, а також зміст, форму, структуру і порядок розробки внутрішньофірмового плану. На практиці виділяють три напрями планування прогресивний, ретроградний, круговий.
За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника за фінансовий стан підприємства. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємства. Під час здійснення підприємством фінансового планування складається фінансовий план на наступний період. Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон’юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками.
На основі вибору та обґрунтування необхідних планових показників у процесі практичної діяльності формуються та розвиваються такі методи складання плану: балансові, нормативні, математично-статистичні. Слід також звернути увагу на принципи фінансового планування: повноти; інтегрованості; обґрунтованості; гнучкості; реальності; економічності. Таким чином, сучасна економічна теорія і наукові методи досліджень, насамперед аналіз та синтез, дедукція та індукція, служать фундаментом внутрішньогосподарського планування і перспективного прогнозування розвитку вітчизняних підприємств.
Місце фінансового планування в ринковій стратегії підприємства визначається тим, що планування є однією з функцій управління, отже фінансове планування – це функція управління фінансами. Цілком очевидним є те, що без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління економікою промислового підприємства, що забезпечує підвищення її ефективності, успіх на ринку, розширення матеріальної бази, успішне розв’язання соціальних питань і матеріальне стимулювання робітників.
Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці. Фінансове планування не тотожне фінансовому прогнозуванню. Відомо, що прогнозування сконцентроване на найбільш ймовірних подіях і результатах. Якщо уявити наперед, що саме може відхилити заплановане в будь-який інший бік, тоді найбільш ймовірно, що підприємство помітить небезпечні симптоми, а, отже, зможе зреагувати швидше, щоб виправити положення.
Складання фінансового плану має рекомендаційний характер для підприємств всіх форм власності, крім державних (для них є обов’язковим за винятком казенних).
Основу механізму управління фінансовою діяльністю складає фінансове планування, яке базується на використанні трьох його основних систем: 1) прогнозування фінансової діяльності (до 3 років); 2) поточне планування фінансової діяльності (1 рік); 3) оперативне планування фінансової діяльності (місяць, квартал). Всі системи фінансового планування знаходяться у взаємозв’язку та реалізуються у визначеній послідовності.
Провівши аналіз фінансового підприємства, зробили наступні висновки. Розрахувавши і проаналізувавши показники діяльності підприємства видно, що загалом стан підприємства можна визначити як позитивний. Якщо аналізувати показники фінансової стійкості підприємства, то можна зробити загальний висновок, що підприємство є фінансово стійким. Показники ділової активності характеризують те, що на підприємстві відбувається інтенсивний обіг грошових коштів, а значить підприємство активно працює на ринку. Підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства СП “Укрінтерм” є достатньо стабільним. Підприємство є ліквідним, конкурентоспроможним та здатним відповідати за власними зобов’язаннями.
Тому на основі даного аналізу підприємство сформувало фінансову стратегію на 2005 – 2009 роки, яка полягає у щорічному збільшенні обсягів виробництва на 10% та продажу, на основі вдосконалення виробничих технологій та впровадження нових видів продукції.
Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів. Прикладом платіжного календаря досліджуваного нами підприємства (ТОВ “Укрінтерм”) є Довідка щодо планування грошових потоків, яка складається на місяць.
Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості. Що стосується підприємства ”Укрінтерм”, то для вирішення власних потреб підприємство користується тільки короткостроковими кредитами, бо одним із основ успішної діяльності підприємства є його незалежність, тобто уникнення довгострокових зобов’язань. Загалом призначення банківських кредитів – фінансування витрат пов’язаних з придбанням основних і поточних активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів, із виникненням дебіторської заборгованості. Ріст дебіторської заборгованості відбувався у на протязі 2002 – 2004 років, на 14,4% та 38,1% відповідно. Таким чином роботу підприємства по погашенню наявної дебіторської заборгованості за товари слід відмітити, як негативну, оскільки вона з кожним роком зростає. Найбільшу частку займає заборгованість за товари (від 45 до 76%) і незначну частку з розрахунків з бюджетом та за іншими розрахунками. Кредиторська заборгованість зростала в 2003 році на 180,8%, проте  в 2004 році знизилася на 3,2%, таке зниження відбулося за рахунок зниження кредиторської заборгованості за товари. Це означає, що підприємство намагається вчасно розраховуватися за поставлені матеріали. Ці факти необхідно врахувати при складанні платіжного календаря, що і робить підприємство.
СП “Укрінтерм” перед початком наступного місяця планує скільки необхідно продукції на основі попередніх замовлень дилерів. Крім цього, на основі попереднього планування закупок щоквартально здійснюється план обсягу реалізації продукції. Протягом 2003-2004 років план реалізації перевиконано в 2003 році 0,07%, а в 2004 на 14,66%, що свідчить про правильно обраний шлях прогнозування. Найбільший відсоток перевиконання плану спостерігається в першому кварталі як в 2003 так і в 2004 роках.
Поточні плани розробляються на плановий рік з розбивкою по кварталах. Щороку підприємство планує збільшення виручки від реалізації продукції. Так у 2003 основна ціль збуту – збільшення продаж на 35% порівняно з 2002 роком, в 2004 та 2005 на 10%.
Щодо формування фінансового плану на підприємстві, то тут немає визначеної форми щодо його складання. Взагалі комплексний фінансовий план на підприємстві не складається. Формуються лише плани виробництва, витрат, надходження грошових коштів та інші. Тому ми запропонували звести всі ці прогнози до однієї форми, яка і відображатиме фінансовий план підприємства на 2005 рік. Даний план було розроблено на основі маркетингового підходу підприємства, тобто основним фактором було взято зростання обсягу реалізації продукції підприємства. На цій основі було складено прогнозний звіт про прибуток та фінансовий план підприємства на 2005 рік.
Важливим при плануванні є визначення факторів, які впливають на  прибуток. Найбільший вплив на збільшення прибутку 2003 році мало збільшення обсягу реалізації продукції, зміна асортименту та рівня витрат спричиняють зменшення  прибутку. У 2004 році ситуація змінюється і всі три фактори впливають на збільшення прибутку, проте найбільший вплив має збільшення обсягу реалізації. В 2005 році прибуток з прогнозовано таким чином, що всі три фактори впливають однаково позитивно на збільшення прибутку, а найбільший вплив має зменшення витрат на одиницю продукції.
Також чільне місце у плануванні займає визначення точки беззбитковості. Після зроблених розрахунків можна зробити висновок, що кожна одиниця продукції, продана вище точки беззбитковості, дає підприємству чистий прибуток, як у минулих роках так і в прогнозному 2005 році.
Для оптимізації процесу прийняття управлінських рішень, для оцінки можливих наслідків цих рішень в компаніях починають застосовувати системи бюджетування. На сьогодні більшість підприємств для прийняття ефективних рішень повинні використовувати нові технології управління, особливо це стосується підвищення ефективності управління матеріальними і фінансовими ресурсами. Бюджетування дозволяє отримати конкурентні переваги через створення ефективної системи управління ресурсами і завдяки цьому використання можливості страхування, вгадуючи можливі проблеми і відповідним чином планувати майбутні дії. Важливим є те, що створення системи бюджетування потребує інтеграції управлінських та інформаційних технологій, що призводить до ефективності управління.
Оскільки на СП “Укрінтерм” не існує якоїсь певної чітко налагодженої схеми для здійснення фінансового планування, то ми пропонуємо можливим варіантом для вибору форми у які краще його здійснювати – бюджетування.
Основними завдання підприємства на даному етапі встановлення системи фінансового планування на нашу думку є: перегляд елементів витрат, можливість їх переформування, аналіз, облік в процесі їх виникнення; навчання персоналу, визначення оптимізованого переліку витрат, які потім слід згрупувати за напрямами так званими центрами відповідальності; підготовка оперативних (попередніх) бюджетів напряму, а після їх обговорення і корегування верстається основний зведений бюджет; щоб операції з бюджетування не були задушені під поточними клопотами, підприємство повинне виділити окремого менеджера, до завдань якого входить узагальнення оперативних бюджетів, подання даних вищому керівництву, підготовка основного бюджету; щоб удосконалити процес бюджетування в компанії, необхідне програмне забезпечення. Нині в компанії вже ведеться робота з вибору корпоративного програмного забезпечення, однією з вимог до якого є наявність модуля бюджетування, який у розумних межах дозволить автоматизувати складання бюджету і здійснити контроль за його виконанням, що, безперечно, позначиться на зменшенні часу формування управлінського рішення та на його якості.