58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з економіки. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Опис

Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………………………………………………..4
Розділ 1.Теоретичні аспекти оцінки фінансової стійкості підприємства…………………..5
1.1. Фінансова стійкість як один з основних показників функціонування підприємства…………………………………………………………………………………………………5
1.2. Методики проведення оцінки фінансової стійкості підприємства ………12
Розділ 2.Оцінка фінансової стійкості підприємства на прикладі ВАТ “Славутський солодовий завод”………………………………………………………………………………………….21
2.1. Аналіз джерел формування оборотного капіталу підприємства…………..21
2.2. Динаміка джерел формування необоротного капіталу підприємства…..28
2.3.Аналіз  фінансової стійкості за допомогою абсолютних показників……..31
2.4. Аналіз фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів…….33
Розділ 3.Шляхи  забезпечення фінансової стійкості підприємства……………………………36
Висновки…………………………………………………………………………………………………………………….45
Список використаної літератури……………………………………………………………………………….52
Додатки………………………………………………………………………………………………………………………54
Висновки
Щоб ефективно функціонувати в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні засоби, а яку – позикові. Тому для аналізу фінансового стану і виявлення впливу на нього складу і структури джерел фінансування застосовуються такі критерії, як фінансова стійкість, платоспроможність, ліквідність балансу, кредитоспроможність, рентабельність (прибутковість) та ін. Фінансова стійкість підприємства – такий стан його фінансових ресурсів, їхній розподіл і використання, що забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику. Інакше кажучи, під фінансовою   стійкістю   підприємства   розуміють   його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.
З метою вияву чинників, що мають вплив на рівень фінансової стійкості  ВАТ “Славутський солодовий завод”, у процесі аналізу було використано показники прибутковості та ліквідності, а також абсолютні та відносні коефіцієнти фінансової стійкості.
Отримані результати розрахунків абсолютного показника ліквідності, який характеризує чистий робочий (власний оборотний) капітал підприємства, вказують на те, що протягом 2000-2001рр. підприємство мало у своєму розпорядженні деяку суму робочого капіталу. При чому, у 2001 р. вона дещо збільшується (на 9,2%), не зважаючи на збільшення величини поточних зобов’язань порівняно із 2000р. Це можна пояснити значним зростанням величини оборотних активів (із 16933,4 тис.грн. до 67062,2 тис.грн., тобто на 296%).
У 2002-2004рр. величина робочого капіталу має від’ємне значення, що свідчить про вагоме зростання поточних зобов’язань, зокрема короткострокових запозичень у банків. У даній ситуації є присутній значний ризик. Але підприємство, враховуючи впровадження нових технологій та оновлення політики своєї діяльності, отримує таким чином змогу працювати на перспективу.
Щодо відносних показників ліквідності, то вони не відповідають теоретичним значенням. Зокрема, якщо зважити на те, що мінімально граничне значення коефіцієнта поточної ліквідності повинно дорівнювати 2, то результати, які ми отримали при його розрахунку, є незадовільними (за винятком 2000р.), оскільки вони мають значення навіть менші за 1. Так, протягом 2001-2002рр. відбувається помітне погіршення показника (на 86,2% та 45,1% відповідно), що пов’язано з інтенсивним залученням короткострокових позик (зростанням поточних зобов’язань) та ще недостатнім рівнем оборотного капіталу на підприємстві. Протягом 2003-2004рр. можна спостерігати збільшення величини показника поточної ліквідності (на 8,2% та 7,6% відповідно), що свідчить про більш стабільну діяльність ВАТ.
Результати показника, який характеризує тривалість погашення дебіторської заборгованості підтверджують загальну тенденцію управління дебіторською заборгованістю підприємства. Так, у 2002р. величина тривалості погашення дебіторської заборгованості помітно скорочується порівняно з 2000р. (на 55,4%), що пов’язано зі змінами у співвідношенні розмірів дебіторської заборгованості і поточних зобов’язань (величина останніх відносно збільшується). Та у 2003р. знову відбувається збільшення показника (на 126,8%). Дана ситуація пояснюється зростанням величини дебіторської заборгованості та деяким зменшенням величини поточних зобов’язань. Ситуація у 2004р. покращилася лише на 28,2% у порівнянні з минулим роком.
В цілому тривалість операційного циклу має найменше значення у 2004р., коли більшість показників діяльності підприємства стабілізується.
Аналізуючи показники ефективності використання оборотного капіталу (прибутковість та рентабельність), можна спостерігати їх негативне значення у 2001-2002рр., коли підприємство отримувало збитки. Але також протягом усього періоду дослідження помітна постійна тенденція до їх покращення. Зокрема, у 2003р. підприємство отримує деяку незначну величину прибутків, а в 2004р. норма прибутковості зростає ще на 266,7% у порівнянні з 2003р. і в цілому становить 11%.
Провівши аналіз складу, структури та ефективності використання оборотного капіталу Славутського солодового заводу, можемо зробити висновок, що отримані результати відповідають загальній картині діяльності підприємства. Воно невпинно набирає обертів і щороку ситуація щодо оборотного капіталу та політики його формування покращується. Зокрема, помітні позитивні зрушення відбуваються у 2002 та 2004 роках.
На основі проведеного аналізу структури джерел формування необоротних активів Славутського солодового заводу було досліджено, що власний капітал є домінуючим джерелом на підприємстві (за винятком 2001р., коли частка довгострокових зобов’язань становила 53,2%). З початком реструктуризації акціонерного товариства у його наявності було 69,9% усього капіталу, відповідно 30,1% становив залучений на довгостроковій основі капітал. Оскільки 2001р. характеризується значним збільшенням частки довгострокових зобов’язань, то й співвідношення змінюється не на користь фінансової стійкості підприємства. Проте погашення заборгованості у 2002р. призводить до майже стовідсоткового забезпечення фінансування необоротних активів за рахунок власних джерел.
Однією із складових аналізу фінансової стійкості є  визначення типу фінансової стійкості підприємства. Основним показником фінансової стійкості, який застосовується при даному аналізі, є надлишок або нестача джерел формування запасів, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів. За даною методикою, ВАТ “Славутський солодовий завод” можна охарактеризувати як фінансово нестійке, що пояснюється недостатністю власних обігових коштів як джерела фінансування запасів та неістотною величиною довгострокових позик. Як наслідок, одним з основних джерел фінансування виступають короткострокові зобов’язання. Позитивною тенденцією є збільшення надлишку основних джерел покриття запасів .За допомогою фінансових коефіцієнтів можна зробити висновок, що в цілому відбуваються позитивні зміни у складі показників, якими характеризується фінансова стійкість.
Значення коефіцієнту автономії перевищує нормативне значення лише в 2000 році, а в наступні роки свідчить про значну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, так станом на 01.01.2004 р. підприємство лише на 24,5% фінансувалося за рахунок власного капіталу. Відповідно протягом періоду відбулося зменшення фінансової залежності (від 7,14  на 01.01.2002р. до 4,17 на 01.01.2004р.)
Коефіцієнт поточних зобов’язань близький одиниці, що свідчить про незначну вагу довгострокових зобов’язань в структурі пасивів. Негативний характер має відсутність до 2004 року коефіцієнта страхування бізнесу (сума капіталу, який зареєстровано підприємством на кожну гривню майна), та і в 2004 році він не досягає навіть мінімально необхідного значення – 0,2. Протягом 2000-2003 років резервний капітал був відсутнім, а надалі на кожну гривню майна було зарезервовано підприємством 0,00088 грн. капіталу.
Зменшення протягом 2002-2004 рр. коефіцієнту співвідношення залученого та власного капіталу свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Так,  станом на 01.01.2003р. на 1 грн. власного капіталу припадало 6,25 грн. залученого капіталу, що на 3,22 грн. більше ніж, на 01.01.2004 року. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу, що показує питому вагу залученого капіталу значно перевищує допустиму норму. На даний  показник слід звернути увагу.

Коефіцієнт маневреності вказує на ступінь мобільності використання власних коштів підприємством (скільки робочого капіталу припадає  на 1грн. джерел власних засобів). Даний показник знаходився в межах норми лише в 2001 р. (0,69грн. робочого капіталу припадало на 1грн. джерел власних засобів на 01.01.2002р. та ця величина зменшилась до –0,47 грн. робочого капіталу).
Слід звернути увагу на коефіцієнт стійкості фінансування. Він  показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок стійких джерел. Критичне значення коефіцієнта – 0,75. Якщо значення цього показника нижче 0,75, то можна зробити висновок, що на підприємстві недостатньо стійких джерел фінансування (мається на увазі як власних, так і довгострокових джерел фінансування). Взагалі залежність від довгострокових джерел фінансування не те саме, що залежність від короткострокових, необґрунтовано великі суми яких можуть призвести до неплатоспроможності підприємства. Довгострокові залучені засоби по своїй суті можуть бути прирівняні до власного капіталу.
Рівень покриття матеріальних оборотних активів (запасів) характеризує коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом. Даний показник має тенденцію до покращення, хоча знаходить ще дуже далеко від теоретичного ( у 2004р. на 1 грн. запасів припадає –0,26 грн. робочого капіталу).
Для забезпечення достатнього ступеня фінансової стійкості та платоспроможності ВАТ “Славутський солодовий завод” необхідними є :
• оптимізація політики управління оборотними активами:
а) використання системи внутрішніх нормативів, які визначали б максимально допустимі розміри низько ліквідних та неліквідних видів оборотних активів (згідно результатів аналізу частка запасів в загальній структурі оборотних активів є дуже високою, що впливає на абсолютну ліквідність та потребує залучених коштів для фінансування);
б) ведення обліку та контроль за обсягами дебіторської заборгованості як один із шляхів із відшкодування втраченого капіталу;
в) компромісна модель фінансування оборотних активів для зниження ризику втрати ліквідності оборотних активів за рахунок нарощування величини чистого оборотного капіталу;
• скорочення необґрунтованих короткострокових фінансових зобов’язань для забезпечення платоспроможності підприємства.
• коригування розподілу прибутку – збільшення частки прибутку, реінвестованої у розвиток підприємства (нерозподілений прибутк фактично є  власним джерелом фінансування, що зменшує потребу у залучених ресурсах);
• оптимізація структури капіталу за критерієм максимальної прибутковості власних коштів за одночасного зниження вартості та ступеня ризикованості використовуваного капіталу.
Практичне застосування вищезазначених пропозицій розраховане на успішне вирішення сучасних завдань фінансової стабілізації та стійкості підприємств.
Ефективність стратегічного управління фінансовою стійкістю багато у чому залежить від використання захисних механізмів, серед яких хочемо виділити профілактичні заходи та систему внутрішнього страхування. Для ВАТ “Славутський солодовий завод” до профілактичних заходів слід віднести скорочення переліку форс-мажорних обставин у контрактах із покупцями готової продукції, що дасть можливість, у свою чергу, суттєво знизити ризик виникнення безнадійної дебіторської заборгованості та диверсифікацію валютного портфеля за рахунок вибору для проведення зовнішньоекономічних операцій кількох видів валют (так як основними постачальниками матеріалів і комплектуючих є іноземні контрагенти, то внаслідок курсових різниць та коливань курсів валют підприємство часто несло додаткові витрати). Але для більш ефективного управління фінансовою стійкістю слід застосувати страхування ризику зниження фінансової стійкості.
Система заходів внутрішнього страхування ризиків зниження фінансової стійкості забезпечить нейтралізацію негативних явищ у процесі економічного розвитку підприємства. У процесі аналізу ми виявили, що розмір резервного фонду на підприємстві є значно нижче мінімально необхідного рівня. Тому підприємству слід забезпечити реалізацію таких заходів як формування страхового фонду підприємства у відповідності з вимогами чинного національного законодавства та статуту підприємства; формування цільових резервних фондів; використання залишків прибутку як резерву для ліквідації негативних наслідків окремих фінансових ризиків, які, у свою чергу, негативно впливають на рівень фінансової стійкості підприємства; забезпечення компенсації можливих фінансових збитків за рахунок системи штрафних санкцій, які повинні у повному обсязі компенсувати фінансові збитки підприємства.
Отож, застосування тактичних та стратегічних методів управління надасть можливість ВАТ “Славутський солодовий завод” підвищити рівень фінансової стійкості та ефективно функціонувати на теренах української економіки.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Фінансова стійкість підприємства”

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

16 − 8 =