.

Драматичні твори В. Винниченка

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з української літератури. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Опис

Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………2
Розділ І.
Проблема правди – неправди в драматургії В. Винниченка……………………..5
Розділ ІІ.
Тема митця і мистецтва в творчості письменника………………………………..15
Розділ ІІІ.
Проблема особистості й оточення, обов’язку й інстинкту………………………20
Розділ ІV.
«Між двох сил» – роздвоєність особистості перед вибором ……………………27
Висновок……………………………………………………………………………44
Список використаних джерел та літератури……………………………………..47
Висновок
Володимир Винниченко увійшов в історію української літератури не лише як талановитий прозаїк, але і як видатний драматург. Написані ним двадцять чотири п’єси були для українського театру революційними як щодо тематики, так і щодо драматургічної техніки. І це була на той час нагальна потреба. Минув блискучий романтичний і соціально-побутовий «театр корифеїв», минув соціальний театр Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) — виник запит на чергове оновлення. Тим більше, що на європейських сценах утвердилася «драма ідей», дискусійна драма. Винниченко підтримав діалог.
У своєму дослідженні я розглянула літературний доробок автора в галузі драматургії, зокрема п′єси «Базар», «Гріх», «Брехня», «Між двох сил», «Закон», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», в яких звернула увагу психологічний аспект та морально-філософську проблематику, дослідила жанрову специфіку, розкрила основні проблеми, характери та образи.
Так, у першому розділі зосередила увагуна темі правди – неправди, а саме вияв її у творах «Базар», «Гріх». У цих п′єсах головними героями виступають жінки, які впродовж свого життя зазнають поневірянь і кожна з них вирішує їх по-своєму.
Автор не виправдовує своїх героїнь, а лише прагне зрозуміти їх вчинки, а вони перш за все намагаються оцінити ситуацію і вибрати правдивий шлях.
У другому розділі охарактеризовано цікаву п′єсу, яка за тематикою займає осібне місце в житті автора. У творі піднято комплексну, багатоаспектну проблему взаємин митця з оточенням, з мораллю суспільства. Проте ця проблема є набагато ширшою, адже сім′є не тільки обов′язком, палке кохання, яке (як ілюбов до дитини) може бути натхненням для художника, або ж завадою.
«Чорна Пантера і Білий Медвідь» — це авторські роздуми над таємницями мистецької свідомості, над тим, як вона суміщає (чи взаємовиключає?) земне, побутове — і небесне, божественне. Згадана п’єса — це таки «драма ідей», бо у цьому творі символами ідей є цілком конкретні персонажі: Рита (Пантера), дружина художника Корнія Каневича, — і Сніжинка, актриса Паризького театру. Чорне і Біле. Чорне, як пантерячий силует, — і таке ж органічно земне, природне. Біле, як мармур чи сніг, — і таке ж холодне та непорушно-досконале. Авторський підтекст очевидний (промовляють самі імена персонажів): Білий Медвідь (Корній) — близький Пантері (Риті), бо «одної крові», бо вони — родина і пристрасно закохані чоловік і жінка, бо мають сина Лесика («ведмежа» — як каже Рита). Але Білий Медвідь не чужий і Сніжинці, прихильниці «мистецтва, вільного від пелюшок», бо він — Білий. Це не тільки гра слів. Душа в Корнія (у переносному, метафоричному розумінні) — справді чорно-біла. Здавалось би, Сніжинка виграла двобій: митець переміг батька. Тільки батько чомусь здається переможеним. Та й не такий звір Пантера, щоб віддати — хоч би й мистецтву! — те, що любить. Корній і Рита знищують одне одного так само пристрасно, як і кохають. Корній убив Ритине дитя — Лесика, Рита вбиває Корнієве — полотно. А розрізавши картину-ката, відсилає на той світ услід за Лесиком і себе, і Корнія… Суддівську мантію драматург накидає на читача…
Третій розділ розкриває проблематику п′єс «Брехня» і «Закон», а саме проблеми особистості й оточення, обов′язку й інстинкту. Проблеми,підняті у цих творах, були уже і у інших творах автора, але саме в цих п′єсах вони набувають відмінного і несподіваного звучання. А об′єктом зацікавлення є душевний стан героїв. Тому моральна тема плавно переходить у філософську.
У драматичній п’єсі «Закон» йдеться про суворий етичний та фізіологічний закон, який не має винятків: материнський обов’язок і материнська любов — чи не найпотужніша життєва сила. Екстравагантна героїня п’єси — Інна — силкується кинути виклик цій силі. Вона не може мати дітей, але конче хоче створити повноцінну родину, яку такою, на її переконання, робить саме дитя. Інна нав’язує чоловікові свій план: він повинен знайти (взяти за особисту секретарку) дівчину, спокусити її, щоб вона, завагітнівши і народивши, була змушена покинути немовля. Сурогатна мамуня отримає компенсацію і поїде геть, а щаслива родина виховуватиме спадкоємця. Спочатку план спрацював: найнята на роботу молоденька секретарка Люда справді закохалася у професора Мусташенка і виносила його дитину. Проте Інна не врахувала, що Люда не позбавлена материнського інстинкту і не захоче віддати свою кровинку. Збудований щасливий будиночок виявляється картковим і руйнується. Природу не переможеш, якщо вона — здорова. Інні вистачає мудрості зрозуміти це і відійти у тінь, щоб дати спокій і надію майбутній молодій родині.

Слід зауважити, що на перший погляд усі п′єси  В. Винниченка схожі між собою за тематикою, навіть за змістом, але у кожній з них автор по-іншому підходить до тлумачення тих чи інших душевних станів героїв. Конфлікт творів розв′язується досить просто і традиційно, але розв′язка його дивує читача і цим творча спадщина письменника в галузі драматургії є досить неординарною і особливо специфічною.
Отож, як бачимо, колізії сучасних серіалів Винниченко передбачив майже століття тому. І те, що нині розтягнуто на багато-багато вечорів, зумів умістити в одній п’єсі. Може, тому я так не люблю дивитися серіали…
Приємно, що нині за деякими драматичними творами Володимира Винниченка знято телеспектаклі і фільми. Переглядаючи їх, можна упевнитися в тому, що драматургія цього письменника не лише на початку століття була оригінальним і цікавим явищем, але й у наш час залишається неповторною і хвилюючою.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Драматичні твори В. Винниченка”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

15 + seventeen =