Біблійні образи і мотиви в ліриці Лесі Українки

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з української літератури. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ    7
1.1 Лірика Лесі Українки: ідейно-філософські особливості    7
1.2 Методологічно-світоглядна концепція письменниці    14

РОЗДІЛ 2 БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ ТА МОТИВИ В ТВОРАХ ЛІРИЧНОГО ЖАНРУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ    20
2.1 Лексико-стилістичні особливості вживання біблійних образів та мотивів    20
2.2 Біблійні легенди та їх співзвучність сучасності в ліричній спадщині письменниці    34

ВИСНОВКИ    39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    42
ВИСНОВКИ

Таким чином, Леся Українка зверталась до народу, до його національної гідності, будила національну свідомість. У перших поетичних творах Лесі Українки чітко окреслюються основні мотиви її лірики. Саме аналіз основних ідей лірики Лесі Українки дає можливість виділити найголовніші світоглядно-філософські концепції її творчості. Так, любов у поетеси – це щось «вічне», що стоїть понад потребами дня, понад юрбою, те, що творить Людину і без чого вона гине. Зазначимо, що пейзажним описам, у яких бринять і сумні, і бадьорі настрої присвячені цілі цикли та окремі поезії: «Сосна», «Горить моє серце», «Знов весна», «В дитячому крузі» та інші, але ніколи поетеса не відсторонюється від соціальних мотивів.
Лірика Лесі Українки «зворушливо-жіноча» в настроях інтимних і «сильна та смілива» в поезіях на громадянські теми. Майже кожен рядок, кожна думка її громадянської поезії нерозривно пов’язані з Україною. Поетка – за активність, відвагу, особливо, коли йдеться про свободу рідного краю й народу. Своїх сучасників, і навіть тих, що усвідомлюють уярмлення своє, поетеса вважає за рабів, що гірші від єгипетських фелахів та індійських паріїв.
Маємо узагальнити, що багато поетів прагнули знайти шляхи боротьби за соціальне й національне визволення, але Леся Українка випередила багатьох. Адже покликання поета для неї одне – будити до бою. Леся Українка підіймає ще цілий пласт проблем, серед яких вирізняється проблема соціального призначення мови, яку ще в XIX ст. розглядали Гумбольдт та Потебня. Це питання для України надзвичайно важливе і, на жаль, не втратило актуальності та гостроти сьогодні.
Варто підсумувати, що найважливіше для Лесі Українки – віднайти ту «зброю», яка стане головною в борні за вищі життєві ідеали. Відповідно до романтичних ідеалів та звично екзистенціальній особливості української духовності, вона впевнюється в могутності, силі впливу саме слова. Леся Українка нетерпимо ставилась до «народності» як лише селянськості, розглядаючи етнографізм як шлях до побутовізму. На її тверде переконання, не інтелігенція повинна йти в народ і пристосовуватися до нього, а навпаки – завдання інтелігенції полягає в тому, щоб творити високого рівня культурні цінності і до них поволі підіймати народ.
Проаналізувавши ті методологічні особливості, які пропонують європейські позитивістського спрямування мистецько-естетичні концепції, Леся Українка виробляє свою власну методологічно-світоглядну концепцію, яку сама вона визначає як неоромантизм, виділяючи його специфічні особливості, що пояснюють нам її власне розуміння цього напрямку. Для Лесі Українки однаково далеким і чужим був песимізм європейського та російського неоромантизму і позитивістське «знищення» художньо-образного відображення світу.
Слід також додати, що Леся Українка неодноразово відзначає таке характерне для неоромантизму протиставлення чуття інтелектові. В своїй же творчості вона, всупереч цьому протиставленню, поєднує чуття та осмислення в тому пориві, який спрямований на досягнення вершин, яких, зрештою, досягнути неможливо.
Використання мотивів та образів з Біблії Лесею Українкою можна пояснити по-перше тим, що Святе письмо – це невичерпне джерело «вічних» тем, ідей, мотивів, образів, які відомі багатьом читачам в усьому світі (а письменниця, безумовно, свою власну творчість бачила в контексті світового літературного процесу): таким чином українська література долучалась безпосередньо до європейської, в якій використання біблійних сюжетів стало давньою традицією. Маємо зазначити, що переважна більшість творів Лесі Українки християнського циклу – це твори, що стали новим явищем в українській літературі і театральній культурі та принесли письменниці славу письменника-новатора.
Підсумуємо, що Леся Українка, звернувшись до біблійних сюжетів, мотивів та образів, які вже закріпилися в пам’яті багатьох поколінь і народів, сконцентрувала певні ідеї, відображаючи їх у нетрадиційному для українського театру виді – не в соціально-побутовому, а у філософсько-ідеологічному.