Англомовні запозичення у французькій пресі

58.00 грн.

На цій сторінці бібліотеки ви можете скачати курсову або дипломну роботу з філології та лінгвістики. Виконана якісно з дотриманням усіх вимог. Успіху у власному дослідженні.

Категорія: Позначка:

Product Description

ЗМІСТ
ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1 ФУНКЦІОНАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ДРУКОВАНИХ ЗМІ ФРАНЦІЇ    7
1.1.    Функції преси    7
1.2.    Функціональний аспект мови французької публіцистики    19
1.3.    Роль преси у житті суспільства    24
1.4.    Лексичні маркери газетного стилю    28
1.4.1.    Англійські запозичення в мові французької преси    33
1.5.    Соціальна обумовленість функціональних змін у мові французької публіцистики    42
1.6.    Тенденції мовних змін у французькій публіцистиці кінця ХХ – початку ХХІ століття    43
РОЗДІЛ 2 АНГЛОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У ТЕКСТАХ ГАЗЕТИ “LE MONDE”    48
2.1.    Семантичний аналіз англійських слів-запозичень    48
2.2.    Класифікація англомовних запозичень за їх морфологічними ознаками………………………………………………………………………….59
2.3.    Структурний аналіз англомовних запозичень    65
ВИСНОВКИ    72
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    75
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ    82
ДОДАТОК А    83

ВИСНОВКИ
Якщо розглядати словниковий склад мов, то можна помітити, що не існує мов, які не зазнали жодного впливу, тобто мов в “чистому” вигляді. У цьому відношенні французька мова не є винятком, оскільки вона активно запозичувала слова з інших мов. Мова, яка справила значний вплив на французьку мову – англійська.
Виконуючи комунікативну функцію, словниковий склад французької мови реагує на всі процеси, що відбуваються у суспільстві, відображає їх в усній мові та на письмі. Публіцистичний текст французьких ЗМІ віддзеркалює явища та зміни, які відбуваються у мові, забезпечує контакт адресанта з адресатом та допомагає відстежувати не лише новини у сфері суспільного життя, але й у мовленні.
Публіцистичні тексти виконують низку функцій: інформаційну, організаторську, виховну, впливу, пропагандистську, соціологічну, артикуляції, критики та контролю, кореляції, обслуговування, розваг, реклами, комунікативно-когнітивну та прагматичну. Для забезпечення потреб читачів преса характеризується: доступністю й загальноприйнятністю викладу, аналітичністю, послідовністю, систематичністю, зрозумілістю, логічністю, переконливістю та експресивністю. Їй притаманна сенсаційність, несподіванка, рекламність. Газетні тексти мають широку аудиторію, відтак, щоб донести розуміння матеріалу до кожного читача, лексичні маркери преси є доступними. Газетна мова відрізняється стилістичною різноплановістю лексики, великою кількістю кліше, використанням абревіатур, також широко використовуються терміни, імена та назви, неологізми та запозичення, котрі відображають нагальні проблеми та світогляд країни, культури.
Значну кількість запозичень французьких публіцистичних текстів вивлено у різних сферах діяльності: в економіці, у суспільно-політичній сфері, у науці, культурі, освіті, що зумовлено розмаїттям позамовних чинників, об’єктивних і суб’єктивних. Вони зумовлені розвитком економічних зв’язків, впливом стилю американського життя, досягненнями англомовних країн в окремих сферах діяльності, модою на іноземні слова, пожвавленням культурних зв’язків, умовами функціонування французької мови, вживанням англомовних запозичень для демонстрації освіченості, необхідністю назв для нових предметів, процесів, понять, прагненням мовної економії, потребою поповнити експресивні засоби, уточнити, деталізувати поняття. Виявлені запозичення класифіковано і поділено на такі групи: семантично-морфемна, змішана та калькування.
Саме завдяки англомовним запозиченням французька  мова засвоїла тисячі слів. На основі французької газети “Le Monde” ми виокремили англомовні запозичення та провели їх аналіз. Найбільш поширені англомовні запозичення в сучасних франкомовних друкованих ЗМІ ми поділили на 19 тематичних груп. Семантична класифікація ілюструє, що найбільша кількість англомовних запозичень вживається у статтях, коли мова йде про політику та суспільство, культуру, спорт, економіку. 10% від усієї кількості слів позначають назви осіб, що свідчить про запозичення англіцизмів з різних сфер, їх інтеграцію в мовну систему і сприйняття мовцями як рідних. Багато англіцизмів приходить в мову разом із новими поняттями, розвитком інноваційних технологій, а от у таких сферах, як армія, тваринному світі та канцелярії зміни відбуваються рідше, звідси в цих тематичних групах всього по одному слову.
За морфологічною ознакою приналежністю англомовні запозичення розподіляються таким чином: абсолютну більшість становлять іменники (87 %), на другому місці – прикметники (10 %), дієслова становлять всього 3 %. Отже, серед англіцизмів різною мірою представлені повнозначні частини мови.
Для запозичень-іменників характерні суфікси -age, -ment, -ité, -ard, -iste, -ion, -ien, афіксоїд -ball. Серед префіксів переважає co-/con-, що надає асоціативного значення. У французькій мові, на відміну від англійської, існує лише два роди, таким чином, маркування предметів без ознак статі довільне. Нам вдалось виявити, що серед аналізованих термінів-англіцизмів, які вживаються у пресі, переважають іменники чоловічого роду (77 %). Це зумовлено тим, що вони утворені за допомогою суфікса -ing, який несе в собі значення чоловічого роду. Значна кількість іменників на позначення осіб – спільного роду у французькій мові, лише артикль дозволяє визначити родову приналежність.
Більшість запозичених прикметників асимілювали, пристосувавшись до французької граматичної системи. Вони утворені суфіксами, що надають значення відношення чи приналежності: -al/-el, -aire, –ique, -if/-ive, -able. Запозичені дієслова набули закінчення, характерного для французьких дієслів – -er/-ir.
Структурна класифікація англомовних запозичень виявила, що вони поділяються на слова, словосполучення та речення. Половина усіх англомовних запозичень – похідні слова. Цей тип дозволяє зберегти запозичувану основу і, в той же час, набути граматичних ознак нової мови. На другому місці знаходяться прості слова, які зазвичай короткі, відтак легко сприймаються мовцями і зберігаються в новій мові у чистому вигляді або проходять незначні зміни. У статтях французької преси використовують не лише поодинокі англомовні слова-запозичення, але й словосполучення або цілі речення. Таке вживання є виправданим оскільки краще доносить до читача інформацію у незміненій формі та змісті, точніше характеризує явище, що описується. Загалом, такі запозичення добре відомі широкій аудиторії, оскільки широко використовуються в інших ЗМІ, звідси висновок, автор не ризикує, що читач втратить розуміння через використання цих фраз.
Узагальнюючи, з розглянутих питань можна дійти висновку, що англомовні запозичення зробили вагомий внесок у розвиток системи словникового складу французької мови, збагативши його новими значеннями. Навіть за результатами аналізу англомовних запозичень у текстах газети “Le Monde” можна переконливо сказати, що ці слова асимілювались і сприймаються мовцями як рідні.